Повір’я є потужними стимулами або запобіжниками для суспільства навіть в сучасному світі. Не слід сприймати їх як магічні знаки чи привід до побоювання потойбічних сил. Ці забобони є скоріше спостереженнями та життєвою мудрістю, котрі передаються крізь покоління. Саме тому, слід розглянути суть сучасних повір’їв та їх вплив на наше життя. Ось народні прикмети, варті вашої уваги.
Під час їжі читати – пам’ять свою заїдати
Ми вже коротко згадували про заборону читати під час їжі. Спостереження ґрунтується на особливостях функціонування людського організму. Коли людина читає і думає, кров приливає до головного мозку, забезпечуючи його киснем. Коли людина їсть, кров приливає до шлунка, оскільки в цей час вона має забезпечити його нормальну роботу (тому після ситного обіду так хочеться спати). Коли людина під час їжі читає, мозок сприймає прочитане не на повну силу, ми не запам’ятовуємо прочитане, “заїдаємо” пам’ять.
Перегляньте також:
- Вербна неділя: зустрічаємо весну разом із Христом
- Аграрії Тернопільщини вже засіяли 40% від запланованого
Такі народні прикмети все ще популярні. Якщо після обіду гості йдуть до того, як господиня скатертину зі столу зніме, наречені в цьому домі заміж не вийдуть. – Насамперед це стосується гостей. Виходить, що вони прийшли тільки поїсти, а коли все з’їдено, одразу йдуть, хоча правила пристойності вимагають подякувати господині і поспілкуватися. Про це говорять так: стіл – не корито, щоб поїсти та втекти.
Але, думається, глибший сенс міститься в цьому повір’ї стосовно господині. Якщо вона така, що тільки нагодувати вміє, і більше гості нічого в цьому домі не чекають, або якщо вона настільки неповоротка, що дві години після обіду скатертину зняти зі столу не може, то не дивно, що наречені такий дім стороною обходитимуть. Адже яка мама, така й донька.
Вимив руки – витри, але не струшуй воду, не плоди чортів
Різні прикмети вають різне значення. Заборона походить від давньої легенди про те, як чорт, що впав із неба і залишився на самоті, попросив у Бога військо. Бог порадив йому занурити руки у воду і струсити – ось і буде стільки чортів, скільки бризок. Побутове пояснення – гігієнічне, і пов’язане воно насамперед із дітьми: від звички не витирати мокрі руки з’являються ципки, шкіра тріскається і свербить.
Притча про ячмінь на оці
Якщо ячмінь на оці вскочив, треба піднести до ока дулю і сказати: “Ячмінь, ячмінь, на тобі дулю: що хочеш, те й купиш. Купи собі сокиру, сіки себе поперек!” – Як це не смішно, здавна дулю, супроводжувану замовлянням, вважають надійним оберегом від нечистої сили. Дехто вважає, що справа в мініпрогріванні теплом, яке виходить від руки.
Але, думається, ця версія не надто спроможна. Особисте свідчення: в автора цих рядків з’явився ячмінь під час перебування в місцевості, де не було лікувальних закладів; дулю, яку протягом кількох днів показувала бабця, супроводжуючи її ж змовою, і справді допоміг. Можливо, допоміг сміх: він допомагає, через свій зв’язок із гарним настроєм, від будь-якої хвороби. Тож, різні прикмети сприймати варто лише як альтернативне бачення ситуації.
Сядеш між людьми з однаковими іменами – загадуй бажання
Ім’я містить у собі характеристику людини. Через ім’я відбувається її зв’язок з Ангелом-охоронцем. Не випадково донині вважається, що ім’я – це доля, і щоб не спокушати долю, ім’я людині намагаються давати за Святцями. Сидячи між людьми з однаковими іменами, людина перебуває немов би в доброчинному полі їхнього спільного Ангела-охоронця, – звідси і віра в те, що загадане збудеться.
Не впізнаєш знайомої людини – бути їй багатою
Це повір’я належить до числа так званих “обманних” повір’їв. Коли хотіли, щоб вродив багатий льон, сіяли його голяка: нехай льон бачить, що сіячеві навіть одягнутися нема в що, і тому вродить. Зернові сіяли впроголодь: нехай жито і пшениця знають, що селянину їсти нічого, і тому зглянуться. Обдуритися під час зустрічі знайомого – значить символічно зустріти не одного, а немов би двох, і тому подвоїти його багатство.
Такі стародавні прикмети все ще актуальні. Не можна, щоб за столом було тринадцять осіб. Не сідай тринадцятим. – Це повір’я, як і багато інших, пов’язаних із “нещасливим” числом 13, сягає корінням біблійних часів: на Таємній вечері зрадник Юда був тринадцятим.
Поки господиня не доп’є чай, гостям йти з дому не слід
Це побутове повір’я перегукується з повір’ям про незняту зі столу скатертину. Як там, так і тут: справді, що за поспіх? Поки гості пили-пили, розважалися, господиня доглядала за ними, подавала. І ось, коли вже всі ситі й задоволені, вона, бідолаха, чашку чаю сіла випити, почути похвалу своїм стравам, – а гості натомість іти збираються. Звичайно, ображати, засмучувати господиню негоже.
На Благовіщення не можна дівчатам коси заплітати: свого дому не буде
Ключ до розгадки – у прислів’ї: “У Благовіщення птах гнізда не в’є, дівчина коси не плете”. Колись зозуля порушила це правило і була за те жорстоко покарана. Вона звила гніздо на Благовіщення – і тепер усі зозулі-матері за це розплачуються, залишаючи яйця в чужих гніздах. Подібне ж може і дівчині загрожувати, якщо вона наважиться навіть на таку дрібну роботу, як заплітання коси. В основі повір’я – найвище шанування одного з найурочистіших християнських свят. Але не забувайте, що гороскоп на місяць є більш доречним джерелом отримання сакральної інформації.
Не слід жінці простоволосою бути, особливо в церкві
“Простоволосими” (без хустинки або чепця на голові) могли ходити тільки дівчата. Зачіска в них завжди була акуратною: довге волосся заплетене в косу. У день весілля подружки розплітали дівочу косу зі стрічкою, дбайливо розчісували волосся, заплітали вже у дві коси й укладали їх вінцем навколо голови. Надалі жінка могла збирати волосся вже не в коси, а в пучок, що прикривався хустинкою чи чепчиком, – насамперед для того, щоб волосся під час приготування їжі ненароком не потрапило в неї.
Однак удома жінка все-таки могла собі дозволити ходити без волосся; виходячи ж на вулицю, неодмінно прикривалася хусточкою, в холодну пору – і шаллю поверх хусточки. Хустки і шалі традиційно були красиві, з різноманітним візерунком, ткані або мереживні. Вважалося, що простоволоса жінка не подобається власному Ангелу-охоронцю, позбавляється його допомоги та захисту. Це такі традиції! Так жінку налаштовували на акуратність і водночас уберігали від зайвих турбот про зачіску.
Не зашивай нічого прямо на собі – пам’ять можеш зашити
Це, звісно, не знаки зодіака по місяцях та детальнва натальна карта, але все ще дієве повір’я. Повір’я, засноване на тому, що зроблене поспіхом до удачі не приведе. До того ж, недбало щось зашивши прямо на собі і залишаючись весь день у цьому одязі, людина подумки повертається до того, чи в порядку в неї одяг, чи не дивляться на неї як на нечупара. Іншими словами, відволікається від справ і не все запам’ятовує. Звідси – загроза “пам’ять зашити”.
