Два сезони перед великомасштабним вторгненням рф до України Володимир Мірчев грав за ВК «Поліція охорони–ЗУНУ–Динамо», потім залишив його на сезон. І ось тепер спортсмен знову відстоюватиме кольори нашого клубу, але вже не тільки як гравець, а і як граючий тренер та капітан команди. Тож напередодні чемпіонату України з волейболу серед чоловічих команд «Суперліга–Дмарт» сезону 2023/24 спілкуємося з Володимиром про справи спортивні й не тільки.
– Свого часу ви поставили кар’єру гравця на паузу й пішли на сезон тренером жіночого волейбольного клубу «Прометей», з яким стали чемпіоном професійної ліги, та жіночої збірної України U-22, з якою вийшли у фінальну частину чемпіонату Європи.
Перегляньте також:
- Аграрії Тернопільщини вже засіяли 40% від запланованого
- Офісне приміщення на приватизаційному аукціоні виставляють у Гусятині
– Це була моя мрія – стати тренером професійної команди. І коли надійшла пропозиція з кращого клубу України стати помічником головного тренера, я не міг її не прийняти. Довго не роздумуючи, перейшов у «Прометей» і не пожалкував про це ні краплі. Тому що побачив, як працюють професійні тренери, лікарі, масажисти, менеджери, реабілітологи, адміністратори і взяв багато для свого особистого досвіду. Тепер буду намагатися скористатись цим у своїй подальшій кар’єрі як гравця, так і тренера.
– Якщо в «Прометеї» вам було так цікаво, то чому вирішили відновити кар’єру гравця у «Поліції охорони–ЗУНУ–Динамо»
– Для початку скажу, що ми з президентом цього волейбольного клубу Олегом Іващенком у дуже теплих, дружніх стосунках, тому весь сезон, поки я був тренером у «Прометеї», ми спілкувалися, обмінювались думками з приводу розвитку клубу. Тож коли в мене закінчився контракт із «Прометеєм», ми з паном Олегом під час телефонної розмови дійшли спільної думки, що мені варто повернутися в клуб. Отримавши таку пропозицію, я вирішив не чекати інших і повернувся, щоб допомогти клубу піднятися на сходинку і ще пограти.
– Що означає «піднятися на сходинку»?
– Ми відразу обговорили, що я буду граючим тренером і менеджером команди. На мої плечі лягло дуже багато повноважень. Вони стосуються розвитку клубу загалом і в соцмережах, екіпірування клубу, набору гравців… Ми з паном Олегом щодня на зв’язку, часто зустрічаємося, обмінюємось ідеями і завжди знаходимо спільну думку. Мене надихає те, що президент постійно цікавиться тренувальним процесом, кожним гравцем. Він живе цим клубом. Побільше б українському волейболу таких президентів. Бо в нас є клуби, що існують по 10–20 років, грають у Суперлізі, а ніяк не розвиваються. Я переконаний, що ми найперше маємо розвивати наш клуб з новим баченням.
– Поділіться планами на найближчу перспективу.
– Найперше наше завдання – сформувати кістяк команди на наступний сезон, бо в нас на нього дуже амбітні плани. Також до наступного сезону плануємо мати один свій зал, свою роздягальню, кабінет для реабілітації спортсменів і хочемо запровадити постійні традиції клубу.
Щодо цього сезону, то обіцяю, що я і вся команда будемо битися за кожен м’яч, за кожну партію і за кожну гру, віддавати всі сили на майданчику. Сезон буде цікавим і насиченим. Нам є до чого прагнути, тому будемо працювати і йти тільки вперед.
– До клубу вашої мрії. До речі, яким він має бути?
– Ми будемо старатися створити такий клуб, щоб гравець, переходячи до нас, знав: тут щодо нього виконають усі умови і зобов’язання – як фінансові, так і побутові. А якщо, не дай Боже, він отримає травму, то наш клуб буде займатися його відновленням.
Мріємо, щоб кожен гравець з гордістю носив екіпіровку з гербом нашого клубу і бився не тільки за гроші, а й за клуб, тому що він про нього піклується і створює всі умови для збереження та відновлення його здоров’я, для подальшої кар’єри.
– Хай так і буде. Щиро вам зичу від імені всіх уболівальників успішного сезону. І – до зустрічі на майданчику!
