У четвер, 28 вересня 2023 року у Кременці відбудеться наукова конференція «Почаївська Лавра та її вплив на формування української православної ідентичності». Захід приурочений до 90-річчя української маніфестації (вересень 1933), яка проходила під гаслом «Почаївська лавра мусить бути українською».
Організовують конференцію Православна Церква України, Інститут церковної історії, Тернопільська єпархія,
Київська православна богословська академія, Волинська православна богословська академія, Рівненська духовна Семінарія, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського Національної академії наук України, Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія, Національний університет «Острозька академія»,
Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник.
Перегляньте також:
- Жінкам не можна заходити в церкву у брюках: ПЦУ розвіяла міф
- Храм-пантеон в пам’ять про загиблих бійців потрібен усім, хто вірить в Україну, – отець Андрій Любунь
Порядок роботи конференції
10:00 – 10:20 – Реєстрація учасників конференції (Бібліотека академії).
10:20 – 10:45 – Молебень перед початком конференції (Преображенський собор).
11:00 – 11:30 – Відкриття конференції. Вітальні слова.
11:30 – 12:30 – Перше пленарне засідання (Бібліотека академії).
12:45 – 14:15 – Перше пленарне засідання (Бібліотека академії).
15:00 – 16:00 – Друге пленарне засідання (Бібліотека академії).
ПЕРШЕ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ
Модератор – доктор історичних наук, професор Андрій СМИРНОВ
Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій РУДЮК, доктор церковно-історичних наук, професор, голова Інституту церковної історії. Заснування Почаївського монастиря: критика джерел.
Микола ТИМОШИК, професор кафедри журналістики та зав’язків з громадськістю Київського національного університету культури і мистецтв, доктор філологічних наук, професор. ФОРТЕЦЯ УКРАЇНСТВА НА ВОЛИНІ: обставини написання, змістові акценти та сьогочасний контекст дослідження Івана Огієнка «Свята Почаївська лавра».
Володимир СОБЧУК, доцент кафедри історії і методики навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, вчений секретар Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, кандидат історичних наук. Автентичні та сфабриковані джерела історії Почаївського монастиря доунійної доби.
Михайло ДОВБИЩЕНКО, старший науковий співробітник відділу історичних пам’яток Науково-дослідного інституту українознавства, доктор історичних наук, доцент. Почаївський монастир у духовному житті волинської шляхти кінця XVI – першої половини XVII ст. Свідчення тестаментів, фундацій і дарчих актів.
Олександр БУЛИГА, директор Рівненського обласного краєзнавчого музею. Участь волинян у вшануванні Почаївською лаврою героїв Берестецької битви (1651 р.).
Протоієрей Микола ЦАП’ЮК, доцент кафедри Священного Писання і Богослів’я Богословського факультету Волинської православної богословської академії, кандидат богословських наук, доцент. Роль та значення Почаївського з’їзду 1921 року в інституційній розбудові Волинсько-Крем’янецької єпархії міжвоєнного періоду.
Протоієрей Віталій ЛОТОЦЬКИЙ, ректор Рівненської духовної семінарії, кандидат наук з богослов’я. Перша Божественна літургія українською мовою в Почаївській лаврі в жовтні 1921 р. як засіб розмосковлення Православної Церкви на Волині.
Диякон Андрій МАРТИНЮК, викладач Рівненської духовної семінарії, магістр богослів’я. Почаївська лавра як об’єкт католицької ревіндикації 1929–1934 років.
Володимир БОРЩЕВИЧ, професор кафедри церковної історії Рівненської духовної семінарії, доктор історичних наук. Почаївська маніфестація 1933 р. та її вплив на розвиток українського церковного руху в міжвоєнний період
Андрій СМИРНОВ, професор кафедри історії ім. проф. М. П. Ковальського Національного університету «Острозька академія», доктор історичних наук, професор. Почаївський церковний Собор 1941 року та його наслідки.
Презентація першого числа часопису «Церква і суспільство».
ДРУГЕ ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ
Модератор – доктор історичних наук Володимир БОРЩЕВИЧ
Владислав БЕЗПАЛЬКО, старший науковий співробітник Національного музею історії України. Гравюри з друкарні Почаївського монастиря в зібранні Національного музею історії України.
Ірина ПРЕЛОВСЬКА, провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, професор Київської православної богословської академії, доктор історичних наук, доктор церковно-історичних наук. Почаївський з’їзд представників духовенства і мирян Волині 3–10 жовтня 1921 р. як складова українського церковно-визвольного руху.
Генріх СТРОНСЬКИЙ, професор Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка, доктор історичних наук, професор. Незалежній державі – незалежна Церква. Виникнення Польської Автокефальної Православної Церкви.
Інна НЕРОДА, аспірантка кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки. Боротьба за автокефалію Православної Церкви в Польщі в першій половині 1920-х років.
Микола КУЧЕРЕПА, професор Волинського національного університету імені Лесі Українки, професор Волинської православної богословської академії, кандидат історичних наук, професор. Церковно-релігійна діяльність Волинського українського об’єднання в першій половині 1930-х років.
Дмитро ГОРДІЄНКО, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, кандидат історичних наук. Андрій Хойнацький – дослідник Почаївської лаври.
