Пропоную обговорити дискусійне питання. Не претендую на істину в останній інстанції. Але з висоти свого досвіду та часу, який прожив, аналізуючи те, що відбувається в родині моїх дітей і знайомих, хочу звернутися до українців, які опинилися за кордоном: ЧАС ПОВЕРТАТИСЯ ДОДОМУ, В УКРАЇНУ.
Спершу, коли тривали страшенні обстріли та було незрозуміло, чи вистоїть Україна, жінки, які виїхали з дітьми за кордон, заслуговували на величезну повагу. Вони рятували генофонд нації фізично і психологічно. Проте минуло півтора роки гарячої фази московитсько- української війни, і вже чітко зрозуміло: ворогам не вдасться захопити Україну.
Перегляньте також:
- Аграрії Тернопільщини вже засіяли 40% від запланованого
- Офісне приміщення на приватизаційному аукціоні виставляють у Гусятині
Постійно посилюється протиповітряна оборона України і більшість ворожих ракет та «шахедів» збиваються українськими ППО. Але чимало сімей досі роз’єднані. У родинах, де чоловік і дружина живуть окремо і зустрічаються епізодично, виникає загроза розпаду. При цьому діти довго не бачать батька та втрачають у розвитку,бо не відчувають батьківської сили, духу і любові, обділені батьківським теплом і турботою.
До того ж, частина українок знайшли роботу за кордоном, але більшість живуть на «соціалку», звикають нічого не робити. Це деморалізація. І це також один зі шляхів і способів депопуляції України, чого дуже прагнуть всілякі «воріженьки».
Звісно, коли йдеться про фронтову зону чи окуповані території, то повертатися туди ризиковано. Але ж можна приїхати на тилову територію України.
Відтак нам, українцям, державі й суспільству конче потрібно робити все, щоб наші родини – зберігалися. Бо українська родина – серед найбільших цінностей, які формують архетип Української Нації. Це перше причина, чому українкам та українцям потрібно повертатися.
Друга причина полягає у тому, що необхідно відроджувати економіку, запускати український бізнес, формувати валовий внутрішній продукт і платити податки. Наразі українські податки покривають відсотків 20 видатків на озброєння, зарплати, пенсії, освіту, медицину. Тобто Україна відсотків на 80 залежна від допомоги наших західних партнерів. Невдовзі відбуватимуться вибори у більшості країн, які нам допомагають. Очікувати, що допомагатимуть нескінченно, означає бути великими оптимістами і вважати, що комусь Україна потрібніша, ніж самим українцям.
Моя донька має двох маленьких діточок – 2 і 4 рочки. Спершу виїхала закордон. Нині повернулася в Україну. Тому що цінує свою родину, свого чоловіка й діток. Сьогодні попри все вона живе, працює і платить податки в Україні. Тому закликаю всіх:
Дорогі українці! Повертайтесь!
