Селище міського типу Тернопільської області, що знаходиться на давньому торговому шляху.
Початкова назва поселення – Волочище – походить від слова «волочити» – «тягти волоком». Колись тут вантажі перетягували волоком через заболочені місця й на човнах переправляли річкою Збруч. З середини XVII ст. лівобережне поселення називають Волочиськ, а правобережне – Підволочиськ. Територія Підволочиська і навколо нього була заселена в епоху трипільської та черняхівської культур, про що свідчать археологічні пам’ятки. Перша письмова згадка про селище знайдена в 1463 р. у грамоті, в якій зазначено, що поселення переходить у володіння князя Збаразького. Серед відомих дворянських родів Підволочиськом володіли Острозькі, Вишневецькі (з видання: Кругляк Ю. М. Ім’я вашого міста. Київ. 1978. С. 105).
Перегляньте також:
У селищі є чимало цікавих історичних архітектурних об’єктів: будівля ратуші, залізничний вокзал, житлові будинки. Частково збереглися синагога та старий єврейський цвинтар. Головна культова споруда міста – кам’яна церква Святої Трійці.
У фонді бібліотеки зберігається велика колекція старих поштівок із зображенням українських міст та місцевостей, серед них і види давнього Підволочиська. Пропонуємо до перегляду ці світлини.
Джерело: www.facebook.com/dnabb.org
Колейова вулиця (нині Д. Галицького). Підволочиськ. Листівка. 1906 р.
Вигляд околиць Підволочиська. Листівка.
Колейова вулиця (нині Д. Галицького). Підволочиськ. Листівка. 1906 р.
