Українські захисники звільняють захоплені окупантами території. На тлі перемоги в Херсоні експерти припускають, що путін посилить репресії як у росії, так і за її межами.
2 листопада в телеграм-каналі, пов’язаному з адміністрацією президента рф, з’явився пост директора Центру врегулювання соціальних конфліктів Олега Іванова “про політемігрантів, які ведуть антиросійську політику”. У ньому путініст заявляє, що “п’ята колона хоч і покинула країну, але продовжує активно вести антиросійську діяльність з-за кордону”. Іванов пов’язав свої заяви з опозиційним «З’їздом народних депутатів», що пройшов у Польщі з 4 по 7 листопада, на якому зібралися колишні і чинні російські політичні діячі, які не підтримують тотальну агресію кремля в Україні.
До “ворожих” подій зарахували і форум “Вільні народи Росії”, а до “зрадників” віднесли практично всіх відомих російських опозиціонерів, у тому числі Гарі Каспарова, Михайла Ходорковського та Іллю Пономарьова.
Перегляньте також:
- Не стало воїна з Тернопільщини – обірвалося життя Володимира Леськіва
- Щемлива історія 22-річного воїна з Тернополя, який вижив після скидання вибухівки з дрона
За словами Іванова, у російському “суспільстві продовжує циркулювати антиросійська отрута”, тому він закликав російські спецслужби “порушувати кримінальні справи про державну зраду, оголошувати зрадників у розшук і подавати запити про видачу в Інтерпол”. Що ж до найактивнішої опозиції, то автор радить “згадати заповіти прославленого радянського розвідника Павла Судоплатова”.
Іванов мав на увазі начальника розвідувальної служби НКВС Йосипа Сталіна, пізніше МДБ, яке керувало “проведенням терористичних та диверсійних актів”. Судоплатов був організатором керівника ОУН Євгена Коновальця та вбивства Льва Троцького, які перебували за кордоном.
Зі свого боку, Іванов досить популярний у російському інформаційному просторі. Він періодично з’являється на передачах пропагандистів та цитується основними пропагандистськими ЗМІ, а його послугами регулярно користуються близькі до уряду аналітичні центри. Тому такі звернення неможливо ігнорувати.
«Насправді у вбивствах ворогів режиму за кордоном немає нічого нового для путінської росії, але досі вони стосувалися переважно перебіжчиків зі спецслужб, таких як Сергій Скрипаль чи Олександр Литвиненко.
Під час “рицинового скандалу” навесні 2020 року з’явилися звинувачення в тому, що російська влада планувала вбити кількох чеських муніципальних службовців та лідерів російської опозиції в Празі. Наприкінці квітня 2020 року чеське видання «Respect» повідомило, що з цією метою в Празі з’явився чоловік із дипломатичним паспортом та валізою, наповненою смертельною отрутою. Пізніше чеські ЗМІ повідомили, що підозрюється, зокрема, виконавець обов’язків голови представництва Росспівробітництва у Чехії Андрій Кончаков.
Згодом влада Чехії повідомила, що ключова інформація про замах піддавалася сумніву через помилкове звинувачення одного дипломата на адресу іншого. Однак перший чеський журналіст, який повідомив про замах, Ондрей Кундра, як і раніше, вірить у достовірність повідомленої ним інформації. Він запевнив автора цієї статті, що якщо отримана інформація відповідає дійсності, чеська поліція продовжить розслідування інциденту.
Незалежно від того, була інформація про замах справжньою чи ні, російські пропагандисти завжди заперечували причетність росії до подібних дій. Однак тоді пропагандисти не сміли відкрито закликати до вбивств на чужій території навіть перебіжчиків, не кажучи вже про дисидентів. Наразі вони відкрито наполягають на поверненні до “завітів Судоплатова”, – розповідають політологи.
У жовтні 2022 року російський публіцист Олександр Архангельський звернув увагу на зростаючу критику путіністів з боку пропагандистів та громадських діячів. Справді, не лише воєнкори агресора, а й провідні пропагандисти почали займатись такою критикою.
Кадиров і пригожин публічно виступили проти генштабу і міноборони росії, в результаті досягши відставки генерал-полковника Олександра Лапіна. Дійшло навіть до того, що близький до міністерства оборони росії сайт Військовий огляд опублікував розгромну критику всієї системи збройних сил росії.
«Архангельський каже, що це можна пояснити тим складним становищем, в якому опинилися російські пропагандисти. Якщо раніше всі проблеми зводилися до підступів “ворогів народу”, то після втечі “іноагентів” і опозиціонерів з росії виникла необхідність знайти інше пояснення невдач, що відбуваються. До того ж, за словами російського публіциста, брехня кремлівської пропаганди дратувала навіть найстійкіших лоялістів, і тепер, коли до суспільства висуваються додаткові вимоги, як мобілізація, від пропагандистів-журналістів чекають більшої відвертості», – пишуть політологи, коментуючи матеріал Архангельського.
Однак, як зазначає Архангельський, путін не може допустити свободи думок навіть у жорстких ідеологічних рамках основних пропагандистських наративів.
“Кремль не може допустити плюралізму навіть серед своїх. Для нього свобода думок рівносильна хаосу і веде до краху держави”, – пише публіцист. Він наголошує, що між гіркою правдою та репресіями кремль завжди обиратиме репресії, цього разу проти “своїх”.
Насправді, аналогічна тенденція пошуку “ворогів народу” та вимог щодо відновлення чисток вже проявляється. Наприклад, нещодавні учасники пропагандистського шоу соловйова відкрито закликали до введення поняття «поплічник ворога», яке стосується не противників війни, а тих, хто “мало зробив для перемоги”, особливо військових чиновників. Вони заявили, що навіть ті, хто вчасно не виявив ініціативу або не підписав документи, вже працюють на ворога.
Ці настрої поділяє пропутінський економіст Михайло Хазін, який заявив, що серед російських офіційних осіб є низка прихильників України. Пригожин пішов ще далі і закликав до “термінових сталінських репресій” проти бізнес-магнатів, які не виявляють особливого ентузіазму у підтримці військових дій.
За неофіційними даними, подібні заяви викликали тривогу у російських еліт. Відповідно, російські чиновники та близькі до них експерти намагаються змістити вектор у бік “зовнішнього ворога” – в даному випадку на опозиціонерів, які втекли і “продовжують завдавати шкоди” росії.
«Втім, навіть якщо цькування політемігрантів посилиться, очевидно, що не уникнуть розправи навіть прихильники кремля. Зрозуміло, що більшість російського суспільства, що зіткнулася з беззаконням і корумпованістю влади, спочатку підтримає репресії проти можновладців та їхніх наближених. Але історія показує, що з часом репресії, подібні до мобілізації, будуть охоплювати все більше людей. І постраждалі справді можуть почати бунтувати у більшій кількості», – вважають політтехнологи.
