Науковці Тернопільського обласного центру охорони пам’яток культурної спадщини дослідили історію пам’ятного знаку воїнам УПА, що знаходиться у селі Данилівці на Зборівщині.
Дізнатися більше про цей знак вдалося за допомогою найстарішого жителя, уродженця цього села – Петра Осадці. Чоловік народився у 1930 році і з того часу мешкає у Данилівцях, тому чимало знає про цю місцевість та її особливості. Чоловік розповів, що був очевидцем встановлення пам’ятного знаку українським воїнам, а пізніше став його рятівником та ініціатором відновлення.
Перегляньте також:
- У лісі на Тернопільщині до річниці створення УПА студенти й артисти відтворили події козацької доби
- Чом день створення УПА випадає саме на 14 жовтня
«Зі слів Петра Осадці, у 1943 р., «за німців», з ініціативи товариства «Просвіта» в Данилівцях було встановлено пам’ятний знак на честь українських воїнів, які загинули в боротьбі за волю України (в той час вшановували легіонерів Українських Січових Стрільців та героїв Української Галицької Армії). Потрібно зауважити, що символічні могили, встановлені в часи німецької окупації, ми зустрічали і в інших населених пунктах на території галицької частини Тернопільщини. Виникає питання: чому німецька влада дозволяла їх встановлення, а радянська — категорично ні? Відповідь криється в нашій історії: в часи Першої світової війни німці оцінювали наші збройні формування, зокрема УССів, як союзницькі, тому й толерували їх пошанування під час Другої світової. А для радянської влади усе, пов’язане з незалежністю України, було ворожим. Попередньо на місці пам’ятника в Данилівцях стояв інший, простіший (тепер він на кладовищі). Новий же пам’ятний знак спорудили у вигляді курганоподібного земляного насипу, увінчаного залізним хрестом. Пан Петро пригадував, як відбувалося будівництво монументу. Землю доставляли возами, тачками, а потім відрами і руками насипали «могилу», після цього її обкладали дерном. На вершині встановили високий металевий хрест з тризубом. Відкриття «Стрілецької могили» мало урочистий характер. Було велелюдне зібрання громади в українських народних строях. Молодий Петро Осадця тоді зачитував патріотичний вірш про «Просвіту». Для нас він по пам’яті задекламував декілька тих поетичних рядків», – розповіли працівники Тернопільського обласного центру охорони пам’яток культурної спадщини
Детальніше можна дізнатися за посиланням.
