«Трійця – Зелені свята в українському красному слові». Така повна назва книги, яка єдина і неповторна у своєму задумі. Її упорядники із стражденної Чернігівщини: Надія Данилевська (дружина світлої пам’яті відомого українського письменника Миколи Ткача) і Микола Лелюк.
Перегляньте також:
- Владика Нестор у День Святого Духа звершив богослужіння на горі Трійці
- День Святої Трійці: історія та традиції свята
Ідея зібрати під однією обкладинкою вірші духовної тематики належить поетесі Надії Данилевській. Це вона колись вперше (2009) в українській літературі зібрала докупи тематичні вірші і створила книжку «Великдень в українській поезії». Згодом із нашим краянином Шевченківським лауреатом поетом Степаном Сапеляком упорядкували збірку «Різдво в українській поезії», куди, до слова, потрапив і мій вірш про різдвяного ангела. «Поєднання дохристиянських Зелених свят із народинами Христової церкви явило світу Трійцю – одне з найзначніших християнських свят на межі весни і літа, коли природа буяє в розвої і все живе всіма потугами тягнеться до сонця во славу Творця» – наголошує у передмові один з упорядників Микола Лелюк.
Чому напередодні прийдешніх свят згадую за цю книгу? Тому що серед її тридцяти авторів представлені й двоє уродженців Тернопілля – Іван Гнатюк та Роман Завадович. Збереження українських традицій – це особлива духовна сув’язь у зміцненні нашої ідентичності, особливо зараз, коли наша рідна земля «позначена» чорною печаттю війни.
Іван Гнатюк
ЗЕЛЕНІ СВЯТА
Заклечані ворота
І клуні, і хати, –
Скінчилася субота,
Вже можна й прилягти.
Спочинути при святі,
Подалі від гріха…
Як свіжо пахне в хаті
І липа й лепеха.
Усе зелене. Боже,
Здається, аж цвіте.
Нехай поганське може,
Проте воно – святе!
Той звичай – зелень Трійці –
З прадавньої імли
Ще орії, арійці,
Можливо, принесли.
Їх спадок таємничий,
Святий, як Отченаш,
І хай обряд чи звичай,
Але ж він – рідний, наш.
Роман Завадович
У ЗЕЛЕНІ СВЯТА
Надійшли Зелені Свята,
Квіти поле вкрили,
Підуть хлопці і дівчата
На рідні могили.
В тих могилах сплять герої,
Що в чистому полі
Життя дали в лютім бою,
За славу і волю.
До них ціла Україна
Серцем припадає,
Сестра брата, мати сина
Сьогодні згадає.
Підуть хлопці і дівчата,
Підуть усі діти,
Ті могили привітати,
Хрести замаїти.
Бо за Рідний Край умерти,
За брата, за друга,
То найбільша в цілім світі
Слава і заслуга.
