Зелені свята, обрамлені в українське красне слово

«Трійця – Зелені свята в українському красному слові». Така повна назва книги, яка єдина і неповторна у своєму задумі. Її упорядники із стражденної Чернігівщини: Надія Данилевська (дружина світлої пам’яті відомого українського письменника Миколи Ткача) і Микола Лелюк.

Ідея зібрати під однією обкладинкою вірші духовної тематики належить поетесі Надії Данилевській. Це вона колись вперше (2009) в українській літературі зібрала докупи тематичні вірші і створила книжку «Великдень в українській поезії». Згодом із нашим краянином  Шевченківським лауреатом поетом Степаном Сапеляком упорядкували збірку «Різдво в українській поезії», куди, до слова, потрапив і мій вірш про різдвяного ангела. «Поєднання дохристиянських Зелених свят із народинами Христової церкви явило світу Трійцю – одне з найзначніших християнських свят на межі весни і літа, коли природа буяє в розвої і все живе всіма потугами тягнеться до сонця во славу Творця» – наголошує у передмові один з упорядників Микола Лелюк.

Чому напередодні прийдешніх свят згадую за цю книгу? Тому що серед її тридцяти авторів представлені й двоє уродженців Тернопілля – Іван Гнатюк та Роман Завадович. Збереження українських традицій – це особлива духовна сув’язь у зміцненні нашої ідентичності, особливо зараз, коли наша рідна земля «позначена» чорною печаттю війни.

Іван Гнатюк

ЗЕЛЕНІ СВЯТА

Заклечані ворота

І клуні, і хати, –

Скінчилася субота,

Вже можна й прилягти.

Спочинути при святі,

Подалі від гріха…

Як свіжо пахне в хаті

І липа й лепеха.

Усе зелене. Боже,
Здається, аж цвіте.

Нехай поганське може,

Проте воно – святе!

Той звичай – зелень Трійці –

З прадавньої імли

Ще орії, арійці,

Можливо, принесли.

Їх спадок таємничий,

Святий, як Отченаш,

І хай обряд чи звичай,

Але ж він – рідний, наш. 

Роман Завадович

У ЗЕЛЕНІ СВЯТА

Надійшли Зелені Свята, 

Квіти поле вкрили,

Підуть хлопці і дівчата

На рідні могили.

В тих могилах сплять герої,

Що в чистому полі

Життя дали в лютім бою,

За славу і волю.

До них ціла Україна

Серцем припадає,

Сестра брата, мати сина

Сьогодні згадає.

Підуть хлопці і дівчата,

Підуть усі діти,

Ті могили привітати,

Хрести замаїти. 

Бо за Рідний Край умерти,

За брата, за друга,

То найбільша в цілім світі

Слава і заслуга.