Росія вже давно поставила себе «поза законом». Будь-яким. Диктатура не може існувати у межах загальноприйнятних міжнародних норм та законів, які обмежують поведінку диктатора. Правопорядок занадто тісний для розбещеного розуму будь-якого диктатора і сучасна росія тому яскравий приклад.
Ще в 2015 році рф стала єдиною державою в Європі, яка офіційно дозволила своїм органам влади не виконувати рішення Європейського суду з прав людини.
16 жовтня 2016 року, на наступний день після заяви Міжнародного кримінального суду про те, що анексія Українського Криму 26 лютого 2014 року є міжнародним збройним конфліктом, і після прийняття ООН резолюції, яка визнала Крим територією України і назвала РФ країною-агресором, президент рф підписав розпорядження про вихід рф з угоди про Римський статут Міжнародного кримінального суду. Таким чином, громадяни рф були виведені з-під юрисдикції Міжнародного кримінального суду за вчинення таких міжнародних злочинів як агресія, воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид.
14 жовтня 2019 року було опубліковано доповідь Генсеку ООН про ситуацію у Криму, в якому рф офіційно названа порушником прав людини і прямо обвинувачується в порушенні Четвертої Женевської конвенції, а саме у діях із зміни демографічного складу Криму та переселення на окупований півострів росіян у кількості, що перевищує 5% населення Криму. Через місяць після опублікування доповіді рф виходить із Женевської конвенції щодо захисту цивільного населення під час міжнародних збройних конфліктів. Тобто, росія вийшла з-під юрисдикції спеціальної комісії ООН у якості судового органу і тепер неможливо судити рф і накладати санкції на рф за порушення прав цивільних осіб під час війни.
У «Основах державної політики російської федерації у сфері військово-морської діяльності на період до 2030 року» від 2017 року дієвим стримуючим чинником називається «демонстрація готовності та рішучості застосувати силу з використанням нестратегічної ядерної зброї». Тобто рф де-факто сама собі дозволила «ядерний шантаж» міжнародної спільноти заради стримування міфічної «Західної загрози».
Таким чином, за останні 5-7 років росія фактично вийшла з будь-яких міжнародних угод, що могли стримувати великоімперські наміри диктатора путіна.
«Вишенькою на торті» стали Зміни до Конституції рф 2020 року, які дозволяють не виконувати рішення міжнародних органів, якщо Конституційний суд рф визнає їх такими, що протирічать Конституції рф.
Кремль перетворив росію на осередок Зла, який визнає лише «право сильного». Тому будь-які намагання знайти дипломатичне вирішення для завершення збройної агресії проти України не мають під собою ніякого реального підґрунтя. Путін вивів свою країну із міжнародного правового поля і поставив себе та свої злочинні дії «поза законом».
Тому, мабуть, прийшов час колективній Європі змінити своє ставлення до росії як до цивілізованої країни та віднестись до путінської влади як до скаженої собаки, яку неможливо вилікувати і яка самим своїм існуванням несе загрозу цивілізованому людству.
