Розставляємо акценти 2022/2023 навчального року.
У шкільних класах України життя застигло ще 24 лютого 2022 року. А вже на початку червня місяця 1888 закладів освіти постраждали від бомбардувань та обстрілів, 180 з них зруйновано повністю. Там, де школи вціліли, але окуповані, рф чинить освітній геноцид. В умовах війни саме діти є найуразливішою групою. За межами безпечного звичного середовища, де захист дітей є пріоритетом, їм загрожують переміщення, втрата дому й членів родини, а також розлука з батьками, від яких залежить їхнє виживання. Такі обставини мають довготривалий вплив на процес розвитку та дорослішання, відчутні навіть у дорослому віці.
Перегляньте також:
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
- У школах Тернопільщини впроваджений предмет “Захист України”
Менш ніж за три місяці розпочнеться новий навчальний рік. Тут ми маємо бути чесними один з одними і потрібно урахувати той факт, що при підготовці до нового 2022/2023 навчального року не всі заклади освіти в Україні не повернуться до повноцінного навчання. На рівні державних інституцій, у співпраці з міжнародними організаціями, зараз обговорюється питання відновлення навчання у школах де є сховища з метою мінімізувати ризики перебування в них для дітей та питання відбудови зруйнованих шкіл, там, де безпечно, запрацюють і дитячі літні табори, адже після важкої весни ми повинні дати дітям літо і можливість відпочити та оздоровитися.
Конституційне і законодавчо закріплене право на доступну і якісну освіту, це один із вагомих чинників впливу на доходи та зайнятість населення країни, а отже, і на економічний розвиток суспільства в цілому. Саме тому, неперервне функціонування й адаптація навчання в умовах війни, скорочення державних витрат на освіту загрожують підірвати освіту майбутніх поколінь і зводять нанівець її реформування, є критично важливими. Гарантування права на якісну освіту забезпечується державою і визначено законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», із внесеними змінами до цих законів уже в умовах воєнного стану в березні цього року. Пріоритетними визначено створення безпечного освітнього середовища, організація здобуття освіти у різних сприятливих формах дистанційного і змішаного навчання з урахуванням обставин ведення активних бойових дій чи окупації, необхідність моніторингу забезпечення виконання державних гарантій, підвищення поінформованості батьків щодо умов навчання дітей під час війни.
Якими ж будуть основні напрямки забезпечення надання якісних освітніх послуг у новому навчальному році? Діалоговий майданчик управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області, який зібрав 01 червня керівників місцевих органів управління освітою, центрів професійного розвитку, закладів загальної середньої освіти, представників Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, освітніх експертів, визначив окремі із них (дивись матеріали за лінком https://www.youtube.com/channel/UCtTNvSdUKnA7bvAZHSd9YYg)
Є необхідність провести моніторингове вивчення можливих освітніх втрат у навчальних результатах здобувачів освіти за підсумками 2021/2022 навчального року і розробити освітні, управлінські заходи компенсації освітніх втрат у навчанні для здобувачів освіти, які цього потребують.
Не повністю забезпечена базовими вимогами доступність і якість надання освітніх послуг під час організації дистанційної і змішаної форми навчання, у тому числі для категорій внутрішньо переміщених осіб, дітей з особливими освітніми потребами, здобувачів освіти початкових класів. Збільшилося навантаження на педагогічних працівників через потребу адаптації навчальних матеріалів до навчання онлайн, не проведено оцінки готовності педагогічних працівників та здобувачів освіти до роботи в умовах дистанційного або змішаного навчання, зокрема рівня цифрової грамотності й забезпеченості учасників освітнього процесу гаджетами та швидкісним інтернетом. Частково проблемним залишається забезпечення технікою та доступом до інтернету учнів які проживають у сільській місцевості, у тому числі які навчаються у філіях опорних шкіл. Це один із пріоритетних напрямків діяльності територіальних громад, місцевих органів управління освітою, багато із них залучають проєктні і волонтерські, благодійні ресурси для забезпечення відповідним засобами для навчання внутрішньо переміщених осіб, осіб які опинилися в складних життєвих обставинах, учнів з багатодітних родин і не мають умов для навчання/роботи під час дистанційного та змішаного навчання.
Потребують оновлення освітні програми, переліки навчальної літератури, у тому числі з можливістю використання електронних підручників, посібників, а також навчальних додатків. Реалізовуватиметься надалі впровадження індивідуального підходу в освітньому процесі, його персоналізація та розвиток пізнавальної діяльності здобувачів освіти, у тому числі для дітей з особливими освітніми потребами.
Пріоритетним є дотримання академічної доброчесності, реалізація права кожного здобувача освіти на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти в умовах дистанційного та змішаного навчання.
Разом з тим, батьки здобувачів освіти або особи які їх замінюють, мають законодавчо закріплені зобов’язання щодо виконання ними вимог здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та встановлено адміністративну відповідальності від ухилення виконання ними передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, у тому числі і під час дистанційного і змішаного навчання. Загострюються проблеми, пов’язані з соціальною нерівністю, а відтак ускладнюється доступ до надання якісних освітніх послуг для найуразливіших категорій дітей, тому особливої уваги надано питанням створення безпечного освітнього середовища та забезпечення справедливого доступу до якісної інклюзивної освіти для кожної дитини.
Продовжено впровадження та сприяння щодо розбудови ефективної системи цифрової трансформації у сфері освіти за напрямками: цифрове освітнє середовище є доступним і сучасним; розвиток цифрових компетенцій учасників освітнього процесу; зміст освіти в галузі ІКТ відповідає сучасним вимогам; послуги та процеси у сфері освіти є прозорими, зручними та ефективними; запровадження електронного документообігу. В умовах ведення інформаційної гібридної війни, важливими залишається забезпечення умов для надання доступу учасникам освітнього процесу до безпечного використання мережі Інтернет, формування навичок безпечної поведінки в Інтернеті, забезпечення комп’ютерів ліцензованими програмами, технічними засобами та іншими інструментами контролю, що обмежують доступ до сайтів з небажаним контентом під час онлайн поведінки дітей і дорослих.
Керівники закладів освіти фактично взяли на себе відповідальність за прийняття управлінських рішень в нових умовах навчання і праці, адаптуючи нормативні документи і рекомендації центральних органів виконавчої влади у сфері освіти. Їм рекомендовано використовувати зовнішні (у тому числі плановий/позаплановий інституційний аудит) і внутрішні (проведення процедури самооцінювання освітніх і управлінських процесів, розбудову внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах освіти) інструменти розбудови системи якості освіти, адаптувавши їх до умов провадження освітньої і управлінської діяльності в умовах дії воєнного стану та післявоєнного часу.
(за матеріалами управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області)
