Вишиванка – оберіг нашої ідентичності

Українське вишиття це не просто розмаїте і барвисте поєднання кольорів, це радість для душі і серця.

20.05.2022 17:15 Джерело: TeNews
Автор : Валентина Семеняк

Фото Валентина Семеняк

популярне

«Наукові пікніки – 2023»: ТНПУ в центрі уваги

Повертається на щиті: Тернопільщина зустрічає молодого Героя

Це поєднання і відгомін прадавніх голосів наших пращурів, наших родів з прадавньої і божественної Ріки Часу. Це любов, це світло, це віра і надія, це споконвічна гармонія і мир у душі. Тому мистецьке свято, приурочене Дню Вишиванки, яке відбувалося на подвір’ї Тернопільського Центру творчості дітей та юнацтва (Світлана Миханьчук), подарувало океан радості і море душевної любові до світу, який ось тут, зовсім поруч…Тільки відкрийся йому.

Концертний захід відбувався на тлі розгорнутої виставки старовинного вишиття «Із бабусиної скрині». Серед великої кількості колективів, які навчаються у Центрі, взяв участь знаний не лише в Україні а й за її межами народний театр пісні «Співаночка» (керівниця Людмила Стельмащук). Принагідно хочу процитувати обдарованого поета із Прикарпаття Богдана Гасюка, який дуже влучно висловився про сакральне значення нашого вишиття, особливо сьогодні, у час жахливої війни: «Сорочка, яка з часом вижовкла, реєнкарнується, аби лягти на твої груди, аби знов підойматись з кожним твоїм подихом, ніби ви одне ціле, тому-то у мене нема куплених сорочок – це не те, в нім не відчувається життя й, окрім красивих узорів, не несе воно жодних сенсів, тих, в котрі лише ти втаємничений, а ще ж можна продовжити, але якщо коротко – ось дійсна пам'ять, от дійсний код, от він... от! Його ж і мусимо берегти, щоб воно берегло нас! P. S: день Вишиванки не може бути сумним, згадайте оті старі знимки партизан, які (чи-не-кожен!) у вишитій сорочечці стоять, хіба їм було веселіше? А ті зіслані, що одягали їх і в Сибірі, і на Колимі, і в Магадані, мали вони чим веселитись? А ті... ті...але вони жили надією, яку од них ніхто одібрати не міг, вони вірили і святкували свої свята, так як знали, так як заведено, так як «із прежди віку», бо це додає віри і сили…».

Віримо, що кожний такий захід, це, безумовно, ще один крок до нашої спільної Перемоги. Це оберіг нашої ідентичності.