«Російський чобіт пройшовся і в моїй квартирі. Солдат зірвав український прапор з моєї стіни й сказав: “Ви громадянка країни, якої не існує”», – згадує Олена Верескун, в.о директора Маріупольського електромеханічного технікуму.
Жінці вдалося врятуватися з-під обстрілів російських військових. З хворим чоловіком вони приїхали до Тернополя.
Перегляньте також:
- Рік, який визначить долю людства: що кажуть візіонери про 2024-й
- «Чим ближче до нуля, тим красивіші люди, і тим смачніше готують кухарі»
«Найважче те, що там немає інформації. В мене не було місяць зв’язку і я не знала, що буде далі. Зараз виїхати з Маріуполя практично не можливо. «Фільтраційні табори» – це жахливі слова, які стали реальністю. Вони уже наводять страх. Російські військові роблять усе можливе, щоб люди не виїхали з міста».
Сьогодні пані Олена продовжує боротьбу на своєму фронті. Їхній навчальний заклад вдалося перемістити на Тернопільщину та відновити освітній процес.
Вона також намагається віднайти своїх студентів. Збирає інформацію про кожного. Частині з них вдалося вибратися на підконтрольні території України.
«Я знаю про 5 загиблих студентів, які залишилися під завалами у Маріуполі. Одного впритул розстріляв російський солдат. Боюсь, що отримаю таку новину ще не раз».
На запитання: «Чи скоро Україна переможе?», пані Олена ствердно відповідає, що так.
Жінка вірить, що перемога уже близько, що вона знову зможе повернутися у своє місто, знову провести вступну кампанію у своєму навчальному закладі.
