Останні слова – це перефразовані слова давнього українського поета з псевдо Олександр Олесь, а справжнє його прізвище – Кандиба(1878-1944рр..). Пропонуємо читачам коротку розповідь як святкували Великдень наші пращури-герої з ОУН – УПА і нинішні захисники Вітчизни.
«Це люди — на сталь
перекуті в огні»
Олександер Олесь
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
До великодніх свят у лісі повстанці готувалися заздалегідь. Готували харчі, ладнали столи, приводили себе в порядок. Цікаво, що Великдень для повстанців, окрім релігійної, мав і велику символічну вагу. Перезимувавши у криївках невеличкими групами, вони на Великодні свята знову збиралися гуртом. Місце і час зустрічей зазвичай обумовлювали напередодні зимівлі. Це могли бути джерело, підніжжя скелі, урочище тощо. Напередодні зустрічі завжди відправляли на обумовлене місце розвідників, аби уникнути емгебістської пастки. Якщо якась група не з’являлася в умовленому місці, їй залишали записку, де призначали нову зустріч. Коли хтось довший час не виходив на зв’язок, починали збирання інформації про них, адже побратими могли загинути чи потрапити в полон під час облав.
Святкування Великодня в різні роки відбувалися по-різному, але обов’язково з дотриманням усіх традицій. Скажімо, у 1944-1945 роках, коли «другі совіти» в Галичині ще не мали сильних позицій і, відповідно, слабко контролювали деякі регіони, повстанці нерідко святкували Великдень у найближчому до лісу селі. Приходили на службу Божу до храму, а потім розходилися по селянських хатах святкувати. Але після 1945-го змушені були переважно святкувати в лісі, бо по селах МГБ могло влаштовувати облави. Інколи святкувати з повстанцями приходили до лісу мешканці близько розташованих сіл.
Ось один з віршів поета-повстанця Петра Волоша – Василенка тих буремних часів:
Після маршу заснув… хтось гукнув: Уставай!..
Я зірвався і вхопивсь за зброю.
Навкруги чую крик, у риданнях — одчай.
Чую всю невблаганність розбою.
Спав, снилась степів голуба тишина,
Раптом гук і орожевлені хмари,
Бачу: люди втікають в страху з села…
Хто це? Половці, готи, татари?
Хто приніс цій землі чорний трепіт життя,
Яке ймення сумній цій руїні?
І згадалась вся дійсність проклятого дня,
Увесь морок страждань України.
Це ж її знов червоним азійським конем
Правнук Батия з реготом топче,
І побіду свою торжествує вогнем,
Вславши трупами нашими площі..
І гукнув тоді я гнівом крови:
Прокидайтесь! Вперед! До розплати!
І спішили ми так вперто крізь бурі і сніг
Боронити солом’яні хати.
Ще один вірш Василенка – “Волоша”.
Наша правда свята, вона сонцем горить
Нам на наших повстанських знаменах
Лиш для неї клялися до смерти ми жить
І з шляхів цих ніколи не звернем.
Ще відплатим катам, ще по рідних степах
Із піснями пройдем бойовими!
Не розбійники ми, хоч живем у лісах,
Ми повстанці – сини України.
За пройдені роки нутро вбивць та ґвалтівників Української Волі, тих нащадків диких орд та енкаведистів зовсім не змінилось. Тільки нелюдські потяги до знищення живого у них вдосконалилися в сотні разів. І на сам Великдень нині наші мужні й доблесні ЗСУ воюють, дають по зубах московським окупантам, звільняють села та міста, мирних наших мешканців, дітей…, на превеликий жаль та скорботу – віддають за нас і свої життя. Але хто з них вільний, живий-здоровий, то все таки святкує Великдень, йде до церкви чи й на місці на службу Божу, яку проводять не менш мужні священики-капелани. Дякувати Богу та нашим волонтерам, небайдужим людям воїни на передовій всім забезпечені на Свята – від пасок до шинок з ковбасами, а ще дитячими подарунками та малюнками. Святкуйте, любі наші захисники во Славу Божу! Нині Христос Воскрес і Воскресне воістину вся Україна з вашою допомогою!!!
P.S.: А тим придуркам з північної орди ніколи не доперти, що Воля в кожного істинного українця в генах і її ще за всі тисячоліття нікому не вдалося викорінити і вам, падлюки, того ніколи не здійснити! Бо «… душу й тіло ми положим за нашу свободу!» Слава Україні! Героям слава!
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
Фото з мережі Інтернет
