У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї зберігають давні різдвяні прикарси – павуки. Це – традиційний атрибут Різдва. Вони зроблені із соломи. Ці вироби підвішують на стелі.
Читайте також
«В давні часи перед різдвяними святами був звичай робити солом’яних павуків, яких ще називали «різдвяними». Така традиція зародилася на Галичині в часи Австро-Угорської імперії. Тоді забороняли вирубувати ялинки, накладали за це великі штрафи. Тому люди прикрашали свої домівки давньою різдвяною прикрасою, яка отримала назву «павук», – розповідає старша наукова співробітниця відділу фондів музею Галина Васильцьо.
Зберігається у музеї «Різдвяний павук», якого виготовив майстер народних художніх промислів Ярослав Осадца. Цей виріб був створений у 2012 році, автор його передав до музею.
«За легендою павук «заснував» вхід до печери, в якій заховалися Мати Божа із дитятком від Іродових воїнів, таким чином врятувавши Святу Родину від загибелі. Павука починали робити перед днем святої Анни. Матеріали заготовляли влітку, коли дозрівали жито і пшениця. Тоді стебла тверді і неламкі. Їх чистили і складали на зберігання. Взимку стебла замочували у гарячій воді, щоб вони стали гнучкішими і не тріскали. Дівчата нарізали різних розмірів соломинки, нанизували на волосини кінського хвоста, який був міцним і еластичним, і формували різноманітні фігурки, здебільшого квадратики і кубики. Напередодні Різдва аплікацію підвішували до стелі. Таких солом’яних трубочок могло бути десятки, а то й сотні. Завдяки кругообігу повітря — через вхідні двері та з палаючої печі — «павук» починав рухатися. Чим виріб активніше рухався, тим краще, бо то означало, що впродовж року сім’я буде в роботі. «Павуків» не викидали з дому після завершення зимових свят, а залишали висіти до наступного Різдва. Спалювали їх лише після того, як виготовляли нових. Інколи «павуків» оздоблювали стрічками чи квітами, або підвішували до нього солом’яні вироби: дзвіночки, ляльки, пташки, ангелики, зірочки. Це була не лише традиційна прикраса оселі, павук був оберегом та символом Всесвіту. «Павук» вбирав весь негатив, що заважав щасливому життю господарів дому. Тому, якщо людина хвора, або ж коли жінка не вагітніє, то треба ставати під «павука» і він обов’язково допоможе. «Солом’яні павуки» є одним з найдавніших та найзагадковіших витворів з соломки, який вражає своєю гармонією і багатогранністю. Цей виріб об’єднував родину, був сповнений позитивної енергетики. Адже часто «Різдвяний павук» був своєрідним родинним деревом, оскільки три види кубиків на ньому означали діда й бабу, їхніх дітей та внуків. Найбільші його елементи — найдавніші родичі, найменші — нинішнє покоління. Ці прикраси — жива пам’ять про наших предків і підтримка зв’язку з ними», – каже Галина Васильцьо.
