Цю книгу повинен мати кожний, хто живе в Україні

04.12.2021 20:19   Джерело: TeNews
Опубліковано : Валентина Семеняк

По-справжньому творчість Неоніли Крем’янчанки відкрила для себе після подій на Майдані. Це була книга «Рабів до раю не пускають», на презентацію якої письменниця запросила у Тернопільську обласну наукову бібліотеку. Сьогодні тримаю в руках її нове ошатне видання. «Гроно калини на долоні» – це реальні історії про українських воїнів-героїв, військових медиків, капеланів, волонтерів і всіх, хто наближає перемогу. Живемо у непростий час, коли війна триває не лише на Сході України, а й за душі кожного з нас. 

Іноді можна почути, що сучасний український читач став перебірливим і не дуже хоче читати патріотику. Навіть зважаючи на те, що сьомий рік живемо «у війні». Однак з якого боку і як на це дивитися. Багато запитань, але й багато відповідей. У творчому доробку згаданої письменниці чимало патріотичних книг: ««Живу Тобою, Україно!»( серія «Тернопільська обласна організація НСПУ»). Передували їй  «Орлине гніздо» (1995), «Було в матері три сини» (1999), «Зорепад любові» (2013),  «Заробітчанське щастя» (2017). До слова, збірка легенд «Орлине гніздо» має вже четверте видання! – джерело невичерпної народної мудрості, високого духу і незнищенної моралі, у них – душа народу України. Із фольклорної спадщини ми дістаємо знання про наших предків, їхнє прагнення до волі, незалежності. Оповіді вчать нас бути патріотами України, шанобливо берегти й популяризувати пам’ятки минулого». Свою книгу пані Неоніла присвятила рідній матусі, у минулому вчительці української мови і літератури, відомій просвітянці – Лілії Слідзинській, яка з раннього дитинства вчила її любити рідну землю, рідну мову, народні звичаї, історію та пісню України.

 Нарешті згадана  – «Гроно калини на долоні» (нариси та оповідання). Тут багатство різнотематичних розділів: «Це – мій прапор!», «Розвідники і сапери», «Герої твої, Україно!», «Кіборги», «Фронтові медики», «Волонтери, Ангели-охоронці українського війська», «Добро і зло», «Жінки України» (Мужність, вірність і любов), «Україна – понад усе!», «Ми вміємо перемагати!». Кожний нарис та оповідання має конкретну присвяту. Разом їх – 68. Згадати про всіх практично неможливо. Логічним завершенням книги є нарис про «Пантеон Небесних лицарів України», присвячений настоятелю парафії святого великомученика Дмитра Солунського у селі Лішня Кременецького району, будівничому Пантеону на честь полеглих українських воїнів, військовому капеланові й волонтеру, протоієрею Православної Церкви України Андрієві Любуню. Читала «жадібно», бо  відвідувала це святе місце, коли тільки закладались перші камені майбутньої каплиці, коли «золото- медові» образи для місцевої церкви творив народний художник України Богдан Ткачик. «Всередині каплиці – гранітні плити з іменами полеглих на сході бійців зі всіх областей України. Щороку 7 серпня, у день святої праведної Анни – покровительки родини,  біля каплиці проходить Всеукраїнська проща, на яку з’їжджаються сотні людей». І яким було моє здивування, коли читаючи книгу, мені написала з Черкащини незнайомка – Тетяна Буга. З’ясувалося, що ми з нею родина. Моя рідна бабуся по батькові доводиться їй рідною прабабусею. Але це окрема історія. Почали обмінюватися родинними світлинами і «супроводжувати» їх підписами. І ось під однією я прочитала: «Це ми з друзями, опікуємося родинами загиблих хлопців на Сході. Я їх всіх люблю! А ось це цьогорічне паломництво в село Мала Іловиця, що на Тернопіллі, на батьківщину Амфілохія Почаївського. Я супроводжувала дітей як медик і дивилася за ними як мама)))»…

Письменниця пані Неоніла недарма взяла псевдо Крем’янчанка, бо у своїх національних та патріотичних переконаннях тверда і міцна як легендарний кременецький камінь (кремінь), звідки авторка родом. За фахом вчителька. Однією із перших ще у 1999 році надрукувала книгу нарисів та оповідань про боротьбу УПА на Тернопіллі, яку у 2009 році перевидав Інститут Історії України НАН України в збірнику «Нескорена Кременеччина у першій половині ХХ століття. На мою думку, книга «Гроно калини на долоні» має бути настільною у кожного українця. Але це за умови, якщо її профінансувала б держава. Наразі невеличкий наклад з’явився завдяки власним коштам авторки. До слова. Кожну дванадцяту книгу письменниця дарує тим воїнам ветеранам, які постраждали на фронті. 


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews