Наприкінці минулого тижня в агентстві Укрінформ впливові експерти та громадські діячі обговорили останні тенденції гібридної агресії РФ проти України на фоні воєнної загрози. Дискусія стала можливою завдяки Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки МКІП. Тому модератор зустрічі Юрій Федоренко попросив керівника центру Ігоря Солов’я окреслити завдання круглого столу у форматі державницької політики.
Ігор Соловей звернув увагу на те, що «дезінформація, яка лунає збоку «сусіда» спрямована на зниження нашої здатності опиратися». Кінцева мета такої інформаційної агресії, на думку Ігоря Солов’я, — знищення України, як країни.
Перегляньте також:
Олександр Данилюк, керівник Центру оборонних реформ, виокремив дві найбільші проблеми. Перша – це продовження РФ «гри» в ескалацію-деескалацію. Друга – це домовленості з окремими групами впливу в Україні стосовно інтеграції Донбасу на умовах, які російська сторона вважає для себе прийнятними. Втім, на думку експерта, така ситуація надає певні можливості для України. Зокрема, потенційне нарощування військово-технічної підтримки України за сприяння країн Заходу. Окрім того, всередині країни влада повинна шукати можливості для широкого суспільно-політичного компромісу для попередження загострення внутрішньої кризи, якою може скористатися РФ.
Євген Магда, директор Інституту світової політики, додав, що «Росія зараз «вистрибує з штанів», що б довести власну значимість». Він виокремив тенденційні напрями: інфодемія (поєднання пандемії з дезінформацією), наплив фейків про «найхолоднішу зиму». Такі фейки поширюються мессенджерами та соціальними мережами. Заборони каналів поширення не працюють, тому потрібні виступи «єдиним голосом» різних представників керівництва країни та професійність спікерів. Також повинна бути розпочата потужна дипломатична робота по протидії дезінформації.
Елліна Шнурко-Табакова, голова правління ГО “Рада інформбезпеки та кіберзахисту”, вважає, що краще ворога переоцінювати, ніж недооцінювати загрозу дезінформаційного впливу. «Якщо ми хочемо реально розбудовувати мережевий спротив, а громадський спротив – це саме мережевий, то громадському сектору бракує професійного і системного відношення до проблеми агресії РФ». «Нажаль присутня повна непрофесійність постачання масивів даних, яке залежить від фаховості постачальника. Немає автономності тих комплексів, які збирають інформацію, немає аналітичної обробки даних і немає критеріїв, за якими споживачі інформації можуть зрозуміти об’єктивність даних».
Сергій Одаренко, редактор проекту «По той бік новин», розповів про тісну співпрацю між окремими редакціями по протидії фейковим новинам. Великою проблемою є спільне інформаційне поле з країною-агресором. Українці часто не розрізняють, де російська, а де українська інформація.
Дмитро Золотухін, засновник Інституту постінформаційного суспільства, наголосив на тому, що на цей час в законодавствах країн немає визначення «дезінформації» та «фейку» та відповідальності за їх розповсюдження (за винятком Франції). Пан Дмитро порівняв інформаційну позицію РФ з позицією «антиваксерів». «Вони так вважають…». «Це їхнє бачення світу. Вони вважають, що України не має бути, як держави…». Заходи інформаційного спротиву дезінформації себе не виправдовують у довгостроковій перспективі. Держава повинна мати інструменти державної пропаганди для підтримки та просування цивілізаційного вибору більшості людей на даній території – інтеграцію у Європейський союз.
Олександр Курбан, керівник Центру протидії інформаційні агресії, наголосив про неможливість самостійної протидії величезній кількості професійних російських тролів. «Потрібна більш повна фахова інтеграція між країнами Заходу та Україною. Україна повинна більше ділитися своїм досвідом. Треба формувати корпус ефективних українських спікерів» для тлумачення на Заході нюансів ситуації.
Експерт Центру протидії інформаційні агресії розповіла про можливість та загрозу використання у якості носіїв дезінформації різноманітних зображень, картинок та мемів, особливо у соціальних мережах. Об’єктами такого впливу часто стають українські військові, тому підвищення метаграмотності військових є одним з основних напрямків роботи Центру.
Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа», відзначила останні трендові меседжі проросійських дезінформаційних телеграм-каналів: ніби Захід «зливає» Зеленського та антивакцинаторські меседжі. Також пані Галина зауважила, що не лише месенджери та соцмедіа здійснюють негативний вплив, а й телеканали. Вона навела приклад використання загального-українського каналу «Наш» Євгеном Мураєвим для розповсюдження ксенофобських настроїв. Експерт звернула увагу на придбання Нестором Шуфричем за останній час двох телевізійних каналів – «Перший незалежний» та «УкрЛайф», розповсюджених у кабельних мережах та інформаційну війну, яку проводять телеканали Ахметова проти Президента України. Поєднання таких внутрішніх та зовнішніх факторів може створити дуже небезпечну ситуацію для України.
Експерт Роман Кульчинський з видання Texty.org.ua переконаний, що кремлівські наративи практично не змінились. «Україна корупційна. Україна недодержава». Будь який недолік української влади відразу використовується з метою дезінформації. На думку пана Романа, між відповідальними за протидію дезінформації установами зараз відсутня ефективна взаємодія.
Мирослава Маркова, аналітик VoxCheck, приділила увагу антивакцинаторському напрямку дезінформації. Також активно поширюються меседжі про те, що Україна перша порушила перемир’я на Донбасі з метою дестабілізації ситуації та перешкоджанню запуску ПП-2. Формується повна недовіра до влади України та можливих коментарів з її сторони. Також має місце наратив про крах міграційної політики Євросоюзу та непричетність до міграційної кризи ані Білорусі, ані Росії. Енергетичні та економічні проблеми України висвітлюються через меседж, що всі негаразди почалися після розриву відносин з Росією, з якою Україні було вигідніше.
Максим Майоров, аналітик головної редакції Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, не вірить у використання Росією «гарячих» сценаріїв. На його думку Росія «залякує» суспільство України та світу, додаючи до звичних дезінформаційних трендів нові «страшилки» на кшталт конфлікту на кордоні Польщі та Білорусі. На превеликий жаль, нагнітаючи ескалацію, Росія може втратити контроль над подальшим розвитком ситуації. Загрозу представляють можливі провокації у театрі військових дій на Донбасі та Чорному морі. Також додалася загроза «Білоруського напрямку». Україна робить ставку на розвінчання фейків та дезінформації, поки Росія не цурається використовувати дезінформацію для досягнення власних цілей.
Марія Сагайдак, оглядач головної редакції Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, наголосила на тому, що російські наративи не змінюються і повторюються вже більше 30 років. Зросла «майстерність» застосування цих наративів. Україні потрібно позбутися «комплексу жертви», вірити в свої сили і просувати свої позитивні здобутки.
Джерело: Цензор
