Ключовий інструмент поширення фейків в українському Facebook – ресурси-сміттярки. Вони публікують фейки та маніпуляції на різні теми – від війни та коронавірусу до дискредитації окремих чиновників чи бізнесменів.
Сміттярки продукують емоційні матеріали, які потім активно поширюються у групах міст та селищ. Їх також підхоплюють ресурси, які спеціалізуються на розвагах та рецептах, проте охоче заробляють на поширенні політичних фейків.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Українці переважно беруть новинну інформацію з 51 сторінки у Facebook. 29 – це типові ресурси-сміттярки.
Лідирує “BBCсCNN – новини України сьогодні“. На її сторінку підписані 21% реальних користувачів українського Facebook. Вона публікує традиційний мікс фейків, маніпуляцій та правди.
Наприклад, 26 березня була опублікована новина з заголовком “В Україні впав пасажирський літак. Ніхто не вижив. 289 людей трагічно загинуло”. Ця фраза вирвана з допису бізнесмена Олексія Давиденка в якому він 17 березня даною метафорою описував ситуацію щодо боротьби з COVID-19 в Україні.
Сміттярка дбає про ріст своєї популярності. Так, того ж 26 березня з’явився матеріал з текстом молитви, яку нібито знайшли у гробі Господнім. Якщо її носити при собі, то вона захистить від всіх негараздів. Саме такі дописи люблять поширювати українські користувачі Facebook…
У переліку є і російське пропагандиське медіа “RT на русском“. Його аудиторія – 9,5% реальних українських користувачів Facebook.
Лише 3 з 51 популярних інфосторінок в Facebook – це медіа, які внесені Інститутом масової інформації до Білого списку – “Радіо Свобода”, “Громадське” та “Українська правда”. Тобто за результатами аналізу, рівень дотримання професійних стандартів на цих ресурсах в середньому становив близько 97,8%. У центральній стрічці новин на цих сайтах не виявлено джинси, мови ворожнечі, сексизму, фейків, а також шкідливого контенту.
У березні 2021 у Facebook ширився спам-допис “Подивіться, хто відвідував ваш профіль”. Сама соціальна мережа не надає таких даних. При натисканні на посилання в тексті, користувачу потрібно було натиснути ще одну кнопку. Після цього на комп’ютер завантажувався архів, який містить вірус. Він і запускав процес публікації від імені сторіники аналогічних дописів та відмічав у них інших користувачів.
З кожним роком Facebook зменшує кількість даних, якими він ділиться з рекламодавцями. Їх стає недостатньо для того щоб продавати товари чи маніпулювати думками. Тому спектр альтернативних способів отримати дані про користувачів буде збільшуватися…
