На частині лівого берега р. Гнізна в Теребовлі 10 жовтня 2021 року завершені роботи по благоустрою та освячено православним священиком.
В місті Теребовля ПЦУ Св. рівноапостольного князя Володимира рахується мешканцями та гостями одним із найкращих частин його, просто оазисом краси. Та через мур святої обителі розмістився лівий берег ріки Гнізна, на якому вже силами церкви та меценатів декілька років тому побудовано каплицю в честь 1025-річчя Хрещення Руси-України та Теребовлянської Божої Матері, її Чудотворної ікони. Але за каплицею раніше були суцільні «джунглі» із само насіяних дерев та повний безлад. Крім того, частина давнього оборонного муру церкви та одна оборонна вежа знаходились на стадії повного руйнування та все ж це не було дозволеною реставрувати тодішньою міською владою. Цього року обласний декан, декан Теребовлянського деканату, митрофорний протоієрей, настоятель церкви, отець Володимир Якубишин та його сподвижники загорілися ідеєю облагородити той відрізок берега разом з муром та напівзруйнованою вежею.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Був даний заклик серед всіх мешканців міста, проте найбільше відгукнулося та прийняли участь у роботах парафіяни ПЦУ чомусь.
Перші кроки по розчистці берега почалися ще в лютому цього року, продовжувались в березні, тоді й вдалося позбутися старих трухлявих дерев, спланувати берег. В наступні місяці проводились роботи по корчуванні пнів спиляних дерев, чищення та поглиблення ріки біля берегу машиною драглайн, а також реставрація вежі. Скільки особистого часу, нервів пішло в отця від тих всіх порухів одному Богу відомо. Це ж потрібно було писати різні папери в міську раду по дозволах на роботи та спил дерев, домовлятись в архітектурі області та столиці по реставрації вежі. А ще ж потреба в робітниках, тракторах та причепах, всього не перерахувати.
І ось нарешті довгоочікувана мить! Після освячення облагородженого берега святою водою отець Володимир віддав подяку найбільш активним працівникам, вручивши їм грамоти від архієпископа Тихона Тернопільсько-Бучацької єпархії ПЦУ. Зрозуміло, найбільшу дяку отець склав двом меценатам, це теребовлянському підприємцю Юрію Дзюбану, який допоміг вже не одній сотні збідованих людей, волонтерам та ЗСУ, а тепер вклав значні власні кошти у куточок краси берега ріки рідного міста. Другий меценат цього проекту – теребовлянець Олег Продан, який, до речі, є й кандидатом нині на посаду голови міста. Тепер він допомагав чим лише міг – і власними коштами, і технікою, асфальтом та іншим. В останній день робіт стався за словами очевидців, які в той час проходили мостом та дивилися в бік берега ріки, досить незвичний та цікавий випадок. Якихось три легені посилено шуфлювали, розкидаючи асфальт на доріжці берега. Та, коли ж придивилися, то тими мужами виявилися отець Володимир, Юрій Дзюбан та Олег Продан. Здивуванню спостерігачів не було меж. Пізніше отець пояснив, що так було через те тієї днини, що не хватало робітників. Навіть катком хотіли ті «хлопці» керувати, але на щастя все обійшлося.
Прийшли привітати важливу подію в місті й працівники Теребовлянського Центру КІД на чолі з директором, вони й забезпечили звукову підтримку. А Народний аматорський ансамбль української пісні «Трембовляни», де керівник Заслужений працівник культури України Ігор Бойчук, виконали гімн Теребовлі.
Після цього було доручено розрізати червону стрічку, яка поки що перепиняла доступ до оновленої набережної, двом вищезгаданим меценатам. Вони дану роботу й здійснили, а отець потім подарував кавальчики стрічки найактивнішим працівникам.
Надано було слово й панам Юрію та Олегу, вони раділи за здійснене і також дякували усім учасникам. Зокрема пан Юрій сказав: «Нині всі багато говорять про негаразди в нашій державі, місті, критикують вся і все й т.п. На це хочу запитати: – А що кожен з таких зробив для свого міста, для своєї України? Отож бо й воно – потрібно зачинати перш за все із себе, не інакше!»
Все ж таки слід нагадати українську давню приказку: не словами славиться людина, а ділами. Тож, шановні читачі, слухайте та дивіться на відео, що хто і як сказав. А поки що давайте оглянемо новий берег ріки Гнізна, його частки, в тому числі й на фото. Фактично це буде перший екскурс письмово-ілюстрований по оновленій набережній.
Відразу за басейном для купелі справа видно гарно вимуруваний під старовину мур, хвіртку-вхід до церкви у ній, а далі повністю відреставровану оборонну вежу з бійницями навіть. Пагорб перед ними засіяний травою, а нижче починається доріжка, обабіч якої встановлені ліхтарі нічного освітлення, що надасть в темну пору доби ще більшої краси цьому місцю і… загадковості. Посередині пологого берега збудований кам’яний причал, до якого з часом будуть причалювати, за словами отця, катамарани. Ця ж частина берега уквітчана квітами та посаджено там поки що невеличкі кущики туй, а на самому початку алеї – ялинка. І так доріжка-алея тягнеться не менше, як на 100м. В кінці її є ще незакінчений невеличкий ставочок, який відмежований від річки міні-дамбою. З часом і його береги та сама водойма докінчаться й розведеться навіть риба. Задуми в отця Володимира великі та добрі. Та й не дивно, адже цей священик та чоловік дуже любить красу в усіх її проявах, бо краса є часткою всезагального Божого Добра, Божої Благодаті.
Одне лише псує загальний вигляд – це цементні панелі до занехаяної ялинкової фабрики. Проте отець каже, що з часом вони замурують це чи закриють бігбордами на історичну місцеву тематику.
Вітаємо всіх теребовлянців та гостей міста з новою красою в нас!
Більше фото — дивіться тут.
