Напередодні ювілейного дня народження (9 жовтня,135-річчя) української дитячої письменниці, громадської діячки Іванни Блажкевич, у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбулися науково-краєзнавчі читання «Життям і творчістю служила Україні». Пам’яті полум’яної патріотки працівники музею підготували цікаву інформаційно-насичену виставку фондових матеріалів під назвою «Її життя, як смолоскип».
Читайте також
Присутніх привітав директор згаданого музею Ярема Шатарський. Він і представляв всіх учасників святкової Академії. Спілкування було захопливим, адже кожний, хто брав у ньому участь, ділився багаторічними власними дослідженнями із творчої та життєвої діяльності нашої краянки. Цим і була унікальна зустріч, адже зібралося чимало люду із середовища науковців. Про карально-репресивні методи «умиротворення» непокірної української патріотки польською владою розповіла старша наукова співробітниця відділу нової та новітньої історії музею Любов Левенець. Її колега Галина Васильцьо поділилася цікавими фактами про участь Іванни Блажкевич у розвитку українського кооперативного руху. «А ще, виявляється, Іванна Блажкевич була активною збирачкою етнографічної спадщини, тому й не дивно, що її помешкання нагадувало музейну кімнату» – згадує завідувачка сектору збереження відділу фондів – Галина Завіша.
Сирітство у дитинстві, юність і зріле життя пані Іванни сповнені трагічного драматизму, адже припали на нелегкі часи: для прикладу, тільки за 12 днів (1919) її помешкання 17 разів обшукували і 8 разів арештовували. (Держави Антанти віддали Західну Україну Польщі). Тоді денисівські селяни облаштували для пані Іванни в лісі сховок й опікувалися нею 5 місяців… Її двох діток отруїли (пригостили шоколадом) представники Речі Посполитої. Незважаючи на побиття, після чого залишилась інвалідом, просвітянка продовжувала ще активніше працювати. Організовувала хати читальні, дитячі садки, сиротинці. Коли на Великій Україні почався голод, організувала збір зерна – 1 мільйон центнерів. Своїми полум’яними промовами надихала людей і ті відгукувалися. Однак радянський консул відмовив прийняти зібране, мотивуючи тим, що радянська влада й так добре піклується про своїх людей… Для тодішньої влади Іванна Блажкевич була нестерпна, її всіляко намагалися знищити, навіть не виплачували пенсію. Ірина Вільде допомогла видати їй дві книжки і у 1963 році пані Іванну прийняли до спілки.
Директор Денисівського краєзнавчого музею (рідне село Блажкевич) Богдан Савак розповів про теплі взаємини Іванни Блажкевич з Ольгою Дучимінською, про фонди музею. Заслужений журналіст України Михайло Ониськів нагадав присутнім про ювілейні знакові дати дитячої письменниці (55, 80, 90) і їхнє відзначення у проминулі часи. Участь у обговоренні просвітницької діяльності Іванни Блажкевич взяли голова обласної організації НСКУ Степан Костюк, почесний голова обласної «Просвіти» Петро Шимків, директор навчально-виховного комплексу ЗОШ І-ІІІ ступенів – економічний ліцей №9 ім. Іванни Блажкевич Григорій Рибак, громадський діяч – Володимир Чубатий, який передав 300 листів епістолярної спадщини із сімейного архіву (листування батьків матері із відомою письменницею). Розчулили своїм виступом пластунки. Про історію створення куреня ч. 16 імені Іванни Блажкевич розповіла одна з них – Неля Панюс. Тепло і щиро декламували поезії нашої краянки учениці економічного ліцею.
На заході були присутні родичі письменниці.
