Відразу чотири культурних об’єкти Тернопільщини потрапили на перший етап “Великої реставрації”. Це один з найкращих результатів у нашій країні. У списку ратуша в Бережанах та приміщення “Рідної школи”, замки у Збаражі та Чорткові. Детальніше про старт робіт, а також про туристичну привабливість області розповіла народна депутатка фракції “Слуга Народу” і заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук:
– Євгеніє, як часто ви буваєте на Тернопільщині і зокрема на рідній Чортківщині з робочими візитами?
Перегляньте також:
- На Тернопільщині шукають на роботу поштарів
- Переговори про вступ до ЄС потребувaтимуть синергії влaди і громaдянського суспільствa
– У Чорткові навчається донька, живуть мої батьки, тому можу сказати, що я сюди не з візитами приїжджаю, а додому. Разом з тим я є заступницею голови фракції “Слуга Народу”, активно працюю в комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики і є головою політради Тернопільської обласної організації партії “Слуга Народу”, тому ділю робочий час між Києвом, Тернопільщиною і численними відрядженнями. Загалом намагаюся концентруватись на профільній діяльності комітету. Це все те, що стосується “Великої реставрації”, реформ бібліотек, Центрів культурних послуг, туризму. Днями ми з представниками Міністерства культури побували у Чортківському замку, де розпочався перший етап реставрації – перекриття даху. Також з колегами депутатами відвідали Борщів, де взяли участь у фестивалі “Борщівська вишиванка”, мали зустрічі у Чорткові та Копичинцях.
– Стосовно “Великої реставрації” замку у Чорткові. Скажіть, будь ласка, роботи відбуваються з метою збереження історичної пам’ятки, чи все ж більше для того, щоб привабити туристів?
– Це паралельні процеси. Неможливо привабити туристів до розвалин, якими б романтичними вони не були. Спершу це має бути ліквідація аварійного стану, бо в іншому випадку це буде просто каміння, де можна поламати ноги. Після перекриття даху будемо готувати документацію на інші етапи – наприклад, в підземеллі, яке дуже добре збереглося можна облаштувати арт-кафе і простір для творчих зустрічей і молоді. Також замок буде використовуватись для виставок, фестивалів. Особливо приємно, що це відбувається напередодні 500-річчя Чорткова. Взагалі я дуже рада, що відразу чотири культурних об’єкти області потрапили на перший етап “Великої реставрації”. Це один з найкращих результатів у нашій країні. Пам’ятки, які почали реставрувати, вони є у державній власності. Крім Чорткова роботи ведуться і в Збаражі – там проводяться роботи на мосту, який стане чудовим доповненням території замку. У Бережанах відбудеться реставрація ратуші початку 19 століття і приміщення “Рідної школи”. Всі ці історичні об’єкти можуть бути туристично привабливими. До прикладу, у бережанській ратуші зараз діють 4 музеї, доволі унікальні. Також до другого етапу має шанс потрапити ратуша у Бучачі.
“Велика реставрація” – дуже важливий проєкт. Ніхто цим не займався 30 років. Він розрахований мінімум на три роки і сподіваюся, що це залишиться президентською програмою і надалі. А ми будемо пильнувати, щоб у бюджеті на наступний рік були закладені кошти на продовження реставрації.
– Розкажіть детальніше про ремонт доріг області, адже це теж впливає на розвиток туризму?
– Обговорюючи дороги, важливо розуміти, що ще п’ять років назад у Тернопільській області ремонтували по кілька десятків кілометрів. Але з початком програми «Велике будівництво» лише за 2020 рік у регіоні відновили 162,1 км державних автошляхів.
На закінчення 2021 року буде відремонтовано понад 230 км доріг державного значення.
Цьогоріч і минулого року були відремонтовані дороги обласного значення, які з’єднують Тернопільщину з іншими областями. З Івано-Франківськом нас з’єднує відремонтована “Дорога єдності” М-30. На Тернопільщині протяжність цієї траси становить 106,3 км. (пролягає через Бережани – Тернопіль – Підволочиськ )
З півночі на південь Тернопільщини відремонтована минулоріч дорога М-19. Вона з’єднує Кременець, Тернопіль, Теребовлю, Чортків, Заліщики і так далі до Чернівців. Більшу її частину (145 км зі 212) до кінця 2021 року буде відновлено.
Більше того, до проєкту додалися і обхідні дороги Чорткова і я дуже сподіваюся, що реалізується масштабний проєкт обхідна Теребовлі. Зараз вже оголошений тендер на проєктно-кошторисну документацію. Далі ми переходимо до доріг територіального значення. Це менші дороги, але вони ніколи не бачили ремонту.
Розпочали ремонт і однієї з найгірших доріг області: “Підгайці- Гримайлів-Сатанів”. 25 км цієї дороги буде відновлено. Також наступного року готуємо ще один масштабний проєкт – обхідна дорога Тернополя. Те, чого вже давно чекають тернополяни. Місто зможе знову дихати вільно.
– А як справи з ремонту мостів? Не так багато їх відновлювалося за останні роки?
– Звісно, окрім доріг ремонтуються і мости. За 30 років незалежності в Тернопільській області відремонтовано їх було лише 5, а а у цьому році – аж 18. Різниця суттєва.
Торік вже відновили 4 мости на дорозі М-19 Доманове – Ковель – Чернівці – Тереблече.
Сьогодні рух транспорту відкрито вже на 9 мостах. Для нашої області це, безперечно, прекрасні результати.
– А як стосовно інфраструктури для туристів?
Улітку разом із обласною державною адміністрацією і Держагентством з питань туризму ми організували триденний тур для турагентств і журналістів. Ми проїхались по знакових туристичних локаціях Тернопільщини. Побували в Кременці, в Теребовлі, Заліщиках. Туроператори зауважили, що нарешті вони можуть возити туристів по нормальних дорогах.
Також важливо, щоб була відповідна інфраструктура. Вже підраховано, якщо турист не залишається на ніч в районі туристичного об’єкту, а просто проїжджає транзитом, то насправді, навантаження на інфраструктуру більше, аніж він вкладає туди грошей. Також важливо, щоб місцева влада дбала про те, аби було де переночувати, де поїсти, де витратити гроші.
– Цікаво почути Вашу думку стосовно ситуації на Прикарпатті, де цього року був туристичний бум. Приїхали туристи з Саудівської Аравії, які просто побачили промо відео у Тік Тоці. Чи може бути Тернопільщина такою привабливою і приймати іноземних туристів?
– Може. Якщо ж говорити про Прикарпаття, то це не випадковість. Ніхто не приїжджає групами, бо побачив пост у соцмережах. Це були підписані угоди Державного агенства з питань розвитку туризму із відповідними агенствами по туризму Саудівської Аравії та Катару – після відповідних переговорів президента Зеленського. Це організовані тури. Вони прилітають чартерами. Наше агенство з туризму навіть перші чартери супроводжувало, щоб гості розуміли, що їх нормально приймуть. Додам, в рамках “Великого будівництва” ми плануємо відновлювати і наші аеропорти. Дуже маю велику надію, що буде брати участь в цьому і тернопільський аеропорт.
Ми також хочемо, щоб і українці мандрували. Є ціла програма «Мандруй Україною». В нас, на жаль, за статистикою мінімум половина людей не виїжджала за межі своєї області. Звичайно, це старші люди, які і не думають про туризм. Але хочеться, щоб це було, як і в Польщі. Наші пенсіонери могли подорожувати.
– Трішки повернемося у Бережани і поговоримо про відновлення ратуші. На який період заплановані ці роботи і коли буде офіційне відкриття?
– Плануємо цьогоріч. Бо кошти, які виділені, розраховані на цей рік. Проте, всі проєкти зазвичай діляться на етапи. Все-таки реставрація це інший тип робіт. Це не просто побудувати ФАП. Потрібно зберегти відповідний візерунок, ліпнину, знайти фахівців. Насправді у нас проблема із підрядними організаціями. Не так багато є людей, які хочуть проводити саме реставраційні роботи. За ці 30 років ми їх розгубили. Була компанія «Укрреставрація», але якщо держава не дає цих замовлень, то фахівці їдуть до інших країн і працюють там. Зараз ми намагаємося повернути їх для того, щоб зберегти свою історичну спадщину.
– Хочеться розпитати про вашу роботу в парламенті. Два роки минуло. Як вважаєте, що вдалося реалізувати і над чим ще потрібно працювати?
– Звичайно, що хотілося б швидких успіхів, щоб це було відразу видно, приміром оновилися бібліотеки чи з’явилися Центри культурних послуг. Але ми розуміємо, що для цього потрібен час. Я багато їжджу громадами України і бачу запити на молодіжні центри, на те, щоб був інтернет, нормальна бібліотека. У нас з Міністерством культури є така стратегія на середньострокову перспективу. Вона полягає у створенні Центрів культурних послуг, щоб вони ставали «серцем» громади. Куди б могли приходити не лише молодь, а й люди поважного віку. Щоб бібліотека була не просто книгосховищем, а й центром для проведення якихось заходів.
Важливе також і оновлення бібліотечного фонду. Ми пильнуватимемо, щоб Інститут книги продовжував цю програму. Ми прийняли в першому читанні Закон про бібліотеки. Це культурна субвенція, щоб можна було додаткові кошти спрямовувати для громад на матеріально-технічне забезпечення. Також інша субвенція на ремонт будинків культури, щоб вони ставали Центрами культурних послуг. Я думаю, що це буде реалізовано в наступному році. Тут ми говоримо про співфінансування і дуже важливо, щоб громада доєднувалася до цього процесу та вказувала на свої потреби.
– Стосовно будинків культури. Що змінюється там?
Дуже багато громад зробило перші кроки, не чекаючи цього закону про Центр культурних послуг. Я можу виокремити Теребовлянську громаду. Там в деяких селах діють Центри культури і дозвілля. Це приміщення з ремонтами, сучасним обладнанням. Такі культурні центри можуть і надавати платні послуги. Приміром, дітки будуть займатися з хореографом безкоштовно, а якщо до прикладу наречені хочуть навчитися танцювати вальс, то використовуючи зал, програвач, вільний час керівника, можуть заплатити певні кошти.
Відповідно ці гроші можна дати як премії працівникам культурного центру. На жаль, сфера культури є найбільш низькооплачувана. Якщо ми допоможемо зробити ремонт, закупити необхідне обладнання, то громаді буде простіше далі самим розвивати Центри культурних послуг.
– Ви часто говорите, що допомагаєте сільським бібліотекам з книжками. У сучасному світі паперові книжки відходять у минуле, чи в селі є кому читати?
– Насправді якраз в селах і читають. По всій Україні 16 тисяч бібліотек. Зрозуміло, що відремонтувати і залишити ту саму кількість, яка була в 1991 році, коли нас було понад 50 мільйонів населення, неможливо. Але при оптимізації цієї мережі треба, щоб з’являлися філії. У новому законі ми передбачаємо такі пересувні бібліотечні пункти, щоб навіть у невелике село раз на місяць чи раз на два тижні приїжджали з філії і привозили книжки людям, які хочуть читати. Бібліотеки не мають бути книгосховищем, а повинні ставати креативним простором для дозвілля і молоді, і людей похилого віку.
– Розкажіть стосовно планів вашої подальшої роботи?
– Продовжуємо працювати над законопроєктами і над тим, щоб у другому читанні прийняли Закон про бібліотеки і запустити Центри культурних послуг. Звичайно, зараз буде дуже важливий процес роботи над бюджетом. Очікуємо на реєстрацію проєкту бюджету на наступний рік. Основні пріоритети на наступний рік – підвищення зарплати медикам, треба буде проголосувати за закони про підвищення податків для олігархів, для ренти, для бізнесу. Я дуже сподіваюся, що Верховна Рада цього скликання проголосує за пенсійну реформу, за другий рівень, бо все, що ми зараз платимо, податки йдуть на виплату пенсій діючим пенсіонерам. Ми ж маємо думати на кілька кроків наперед. Про ті виплати пенсійні, які будуть за 10, 20 років.
Сергій Балуцький.
