Цьогоріч ЗНО з математики не склали найбільше випускників — 31,11 відсотка, тобто кожен третій (у 2020-му було 13%). Хоча прохідний бал із цього предмета був найнижчим серед усіх інших — 10. Якби його підвищили до 12-ти, і половина учасників не впоралася б.
Математика виявилася найбільш складною дисципліною після іспанської мови. Говорити, що причиною цього провалу стало дистанційне навчання, зумовлене пандемією коронавірусу, не зовсім коректно. Так, у ЗНО було багато завдань із карантинних періодів 10—11 класів, проте діти не змогли впоратися з рівнем базової школи сьомого-восьмого років навчання.
Перегляньте також:
- Аграрії Тернопільщини вже засіяли 40% від запланованого
- Офісне приміщення на приватизаційному аукціоні виставляють у Гусятині
То в чому ж причина катастрофічно низьких математичних знань наших випускників? І, головне, як виправити ситуацію? Відповіді на ці та інші запитання ми шукали за допомогою експертів, думці котрих довіряємо. Але спершу — трошки передісторії.
Де логіка?
У грудні 2019-го нас ошелешили підсумки міжнародного дослідження PISA-2018 (Program for International Student Assessment). Згідно з ними, читацька, математична і природничо-наукова грамотність юних українців була нижчою від середньої по 37-ми країнах Організації економічного співробітництва та розвитку. Від середнього показника з природничо-наукових дисциплін наші 15-річні учні й студенти відставали на 22 бали, з читання — на 23 бали, з математики — аж на 39. А 30 балів — це один рік навчання в школі.
Тоді Міносвіти вирішило, що з 2021 року ЗНО з математики буде обов’язковим для всіх і дворівневим — рівня стандарту та рівня стандарту й профільного. А 2020—2021 навчальний рік був проголошений Роком математики в Україні. І його вона завершила великим математичним провалом. Королева наук шокована!
Учителька математики Тернопільської спеціалізованої школи №3 із поглибленим вивченням іноземних мов, переможниця обласного туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2020» Марія Штокало вбачає першопричину проблеми в тому, що цьогорічні випускники не вивчали у початкових класах логіку. Її свого часу вилучили з програми — і ось результат.
Очевидно, вплинули на нього й певні програмні недолугості. «Колись ми вивчали тему «Похідна і первісна» в 11 класі, а роки три тому похідну перекинули на 10 клас. Таким чином втратилася послідовність, — пояснює Марія Леонідівна і додає: — Було б добре, якби теми з математики перегукувалися з темами інших предметів, викладалися паралельно. Раніше діти в п’ятому класі вивчали масштаб і на початку шостого закріплювали цю тему на географії. Так само з відсотками. Вивчили їх у шостому, а в сьомому вже застосовують на хімії».
Хоча назагал програма з математики для 5—11 класів складена непогано, потрібно додати хоча б годину на тиждень (на рівень стандарту), аби ефективно засвоїти всі її теми. Бо три години (у профільних закладах — дев’ять) у 10—11 класах — це дуже мало. Деякі школи беруть додаткову годину для випускного класу за рахунок суміжних предметів і хотіли б мати змогу проводити факультативи для тих учнів, котрі прагнуть вивчати математику глибше. Бо останніми роками у закладах вищої освіти зростає перелік спеціальностей, для вступу на які потрібна саме вона.
Мотивація — передусім
Без збільшення кількості годин високих результатів не буде, — вважає і вчителька Тернопільської спеціалізованої школи №7 із поглибленим вивченням іноземних мов, переможниця обласного туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2016» Людмила Ільчук.
Вона пояснює, що пороговий бал не подолали переважно ті учні, котрим ЗНО з математики не потрібне для вступу до закладів вищої освіти. Ці діти були немотивовані й не готові. Державну підсумкову атестацію відмінили, але всі випускники, зареєстровані на математику, пішли складати ЗНО.
На запитання, чому дітям не вистачило елементарних знань, Людмила Михайлівна відповідає: «Математику треба вчити з 5 по 11 клас, бо в ній усе взаємопов’язано. До того ж дитина має хотіти навчатися: відвідувати уроки, слухати вчителя, сприймати матеріал, виконувати домашні завдання самотужки, а не за допомогою збірників «ГДЗ» і мобільних додатків. Це дуже важка праця, мотивація до якої повинна бути змалку. Бо за рік чи два математики на високий рівень іще ніхто не вивчив».
Проте батьки не дуже переймаються тим, аби мотивувати дітей до вивчення математики в молодших і середніх класах, натомість в 11-му масово звертаються до репетиторів. Але ті не «запхають» дитині знання в голову, якщо вона не працювала від п’ятого класу й не має бажання працювати тепер. Тож поширена останніми роками практика, коли одинадцятикласники прогулюють уроки математики через заняття з репетиторами-математиками, призводить до подвійної біди: біда грошам і біда зі знаннями.
«Я переконалася, що 70 відсотків успіху на ЗНО залежить від бази, яку дитина взяла зі школи, — каже Людмила Ільчук. —Репетитор тільки допомагає систематизувати знання, вивчити те, на що в школі було відведено мало часу, ознайомлює зі специфікою ЗНО. До нього треба готуватися з п’ятого класу, бо за найнижчого порогу вгадати правильні відповіді на тести з математики неможливо».
Окрім відсутності мотивації і адекватної до програми кількості годин, є ще й інші причини низького рівня математичних знань школярів. Одна з них — їхня пристрасть до гаджетів. Адже дитина, котра всю перерву грається телефоном, перших 15—20 хвилин уроку фізично не може сприймати інформацію.
Також сучасні діти не читають параграфів. А ЗНО зазвичай успішно складають саме ті, котрі можуть вивчити теореми, яких тепер у школі не доводять, і текст параграфу. Тому вчителі просять авторів підручників подавати менше тексту й дуже чітко, зрозуміло формулювати правила. Усе для дітей, котрі не люблять читати.
Іще одне зло — збірники готових домашніх завдань, які свого часу з’явилися начебто з благих намірів допомогти батькам, — спричинилося до того, що діти замість прикласти зусилля, подумати переписують готовий результат.
Унаслідок всього цього учні не тільки не знають математики, а й не вміють розв’язувати задачі, які перед ними ставить життя. Під час ЗНО не додумуються пропустити складне завдання, аби потім до нього повернутися. Не можуть правильно розподілити час, упоратися зі страхом.
Експертки наголошують: математика — це не вміння розв’язувати рівняння і приклади. Її головне завдання — розвиток логіки, аналітичного мислення, просторової уяви, вміння розв’язувати проблеми, шукати виходи зі складних ситуацій. Математика робить із мозком те, що фізичні навантаження — із тілом.
«Діти, котрі не готувалися до ЗНО з математики з репетиторами, але уроків не пропускали, постійно щось запитували, на перервах розв’язували задачі — склали ЗНО на 180 балів, — стверджує Людмила Ільчук. — Чимало 200-бальників кажуть в інтерв’ю, що не працювали з репетиторами. І дистанційне навчання їм не завадило. Навпаки — вивільнило більше часу для самоосвіти. Такі діти вміють вчитися самотужки і мають високу мотивацію до вивчення математики — це головне. Багато 200-бальників дав саме рівень стандарту, що теж свідчить на користь самоосвіти».
Аби підвищити в учнів мотивацію вивчати цей предмет, потрібно популяризувати його на інших уроках, пояснювати, як синуси-косинуси-відсотки можуть їм знадобитися у різних сферах, різних професіях: від медицини до юриспруденції.
«Трійка», що дорівнює «десятці»
Більшість учителів не вважає, що ЗНО з математики потрібно складати всім, як і не всім здобувати вищу освіту. Адже є діти, котрі не вміють розв’язувати рівнянь, але прекрасно дають собі раду в житті без цього. Практичну математику вони застосовують у повсякденні дуже вдало, навіть не підозрюючи, що крокують по житті пліч-о-пліч із королевою наук.
Роман Шкварок, котрий понад сорок літ викладав математику в Теребовлянській гімназії (нині — ліцей) і вже вісім років допомагає дітям готуватися до ЗНО й студентам — давати собі раду з контрольними, наголошує: математику завчити неможливо, як історію чи географію. Дітей змалку потрібно вчити мислити, аналізуючи зміст задач, відсіювати зерно від полови. Краще розібрати за урок дві-три задачі, але детально, щоби логіка дитини працювала. Колись були задачі на двадцять питань — і діти, як по щаблях, приходили до правильного розв’язання. Якщо змалку не навчити дитину логічного мислення — пропаща справа, — вважає Роман Шкварок.
І зауважує, що в сучасних дітей внаслідок активного користування гаджетами надто засмічена пам’ять, вони не вміють вдумливо читати, навіть задачі. Не варто дуже тішитися й тим, що діти складають конструктори з готових деталей. Краще заохочувати їх власноруч виготовляти діючі моделі кораблів, літаків.
«Найбільша проблема вивчення математики в тому, що ми не вчимо дітей мислити. Це невміння вони переносять у доросле життя, — пояснює Роман Петрович. — Нині діти мають із чого списати, тож я складаю їм задачі сам. І, працюючи в школі, кожному учневі готував на контрольну роботу індивідуальні завдання. Слабшим — простіші, бо мені не треба було, щоб вони списували. Мені було важливо, аби дитина розв’язала цю задачу сама і відчула від цього задоволення, заробила бал за свою працю. Один учень якось сказав мені: «Романе Петровичу, коли я вперше розв’язав задачу, то так тішився, ніби виграв мільйон».
На запитання, чим відрізняється сучасне викладання математики в школі від того, що було пів століття тому, Роман Петрович відповідає історією: «У 2008-му в нас була зустріч випускників через п’ятдесят років після закінчення школи. І я поцікавився у свого однокласника, котрий мав із математики «трійку», чи він щось пам’ятає зі шкільної програми. Запитав, що таке різниця квадратів — і Володя відразу видав правило. Формулу про квадрат суми, квадрат різниці пригадав через п’ять хвилин. Хоча працював водієм і протягом п’яти десятків років ніде цю формулу не використовував.
Тож мені стало страшно, що 30 відсотків випускників завалили цьогоріч ЗНО з математики. Бо я впевнений, що мій однокласник подолав би пороговий бал без підготовки. Будь-яка людина, котра вміє мислити, впоралася б. І тепер мій товариш мав би у мене з математики «десятку».
Про те, що цьогорічне ЗНО з математики було не складним, свідчить кількість 200-бальників — їх 137 із майже 254-х тисяч. Це другий результат після англійської мови, яку на максимальну кількість балів склали 210 осіб із майже 129 тисяч учасників. На Тернопільщині маємо трьох 200-бальників із математики: це випускники Тернопільської Української гімназії ім. І. Франка Вікторія Костецька і Богдан Драган та Артем Микитишин із Тернопільської спеціалізованої школи №5 із поглибленим вивченням іноземних мов. Як бачимо, діти не з математичних шкіл. Проте інтерв’ю з ними підтверджують думку експертів: математика — це вміння мислити.
