У ці липневі дні письменницький люд згадує і вшановує талановитого українського поета з Тернополя Бориса Демківа. 20 липня йому виповнилося б 85 років. Життя триває… Триває у його Слові, у його внуках і вже у правнуках. З цієї нагоди у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрилась виставка «З любов’ю та болем залишаю для вас…», присвячена його життю і творчості.
тШанувальники поета можуть побачити унікальні портрети Демківа, створені Богданом Ткачиком та Михайлом Цибульком. Епістолярна спадщина, книги, дипломи, грамоти, рідкісні світлини, поетичні збірки. Є тут і знаменита платівка із піснею «Квіти ромена», яка в минулому столітті стала шлягером і була випущена мільйонним тиражем на Всесоюзній фірмі «Мелодія». А однойменна книга (1996) відзначена літературно-мистецькою премією імені Богдана та Левка Лепких. А ще редакційне посвідчення за №14 від молодіжної газети «Ровесник», де поет очолював літстудію «Сонячні кларнети». Саме звідси з легкої руки Бориса Демківа отримали благословення у літературний світ чимало знаних нині творчих особистостей.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- У Шумську відкрили виставку-продаж «Артефакти війни» на підтримку ЗСУ
Народився Борис Демків 20 липня 1936 року в Тернополі. Член Спілки письменників (з 1967 року) та Спілки журналістів (з 1965-го) України. Закінчив факультет журналістики Львівського університету. Працював методистом обласного Будинку народної творчості, кореспондентом тернопільських обласних газет «Ровесник» та «Вільне життя», був багаторічним керівником клубу творчої молоді «Сонячні кларнети», очолював відділ мистецтва обласної бібліотеки для юнацтва, керував літературною частиною Тернопільського музично-драматичного театру, відділами поезії у журналі «Тернопіль» та газеті «Русалка Дністрова». Він автор багатьох поетичних збірок , кількох десятків пісень. Працював у жанрі художнього перекладу з польської, болгарської, естонської, білоруської. Успішно виступав і як прозаїк та публіцист. Лауреат обласної літературної премії ім. Степана Будного (1974) та літературно-мистецької – ім. Братів Лепких (1996).
