Віктор Аверкієв

Віктор Аверкієв

кореспондент, м. Теребовля

Повість про один сад у саду в Теребовлі, що на Тернопіллі

17.05.2021 21:13   Джерело: TeNews
Автор : Віктор Аверкієв

Нижче мова йтиме про сад в садибі теребовлянця Михайла Войтовича, який живе в районі міста «Садики». Тому й виходить, що садки в цьому районі розміщуються в садках.

Цей район є на західній околиці Теребовлі, частково на Княжій горі, яка майже навпроти Замкової гори із фортецею. Кажуть, що перші поселення людей в цьому місці з’явились десь 400-500 років тому, напевно  ще ті люди започаткували на горбах садівничу справу і так назвали місце свого проживання. Кожен теребовлянець знає і кожного року відчуває як навесні на все місто «дмухають» запахи від квітучих садів із садиківських горбів, адже тут до того й особливий мікроклімат.

Знаєте, попавши у цей дійсно Благодатний Божий куточок, відразу якось стає затишно, спокійно та приємно на душі. Блакитне небо в незначних хмаринках крізь гудучі бджолами гілки у квітах яблунь, ніби саме прихилилось та обігріло травневим теплом. А пан Михайло в той час водив садком та розповідав про кожнісіньке плодове дерево ним посаджене та вирощене, їх особливості та окремі історії. Ось так незчулись, як зробили три кола і промайнуло дві години. Та все за чергою.

Розповідаючи про свій садок та підопічних у ньому – рослин(так і хочеться мовити – діточок…), пан Михайло кожного разу підкреслював, що такої землі, такої краси, таких відчуттів він ніде не бачив та не відчував, як на своїй рідній батьківській землі, хоч пропрацював багато років у декількох країнах Західної Європи: «Я садівництвом займаюсь вже біля 40 років, найбільше чомусь полюбляю яблуньки, їх у мене є 10 різних сортів, як наших, українських, так і зарубіжних, а також зберіг декілька плодових дерев, посаджених у післявоєнний період ще моїми батьками та дідом. Сорти яблунь – це «Білий налив» - ранній сорт, «Антонівка», достигає у вересні,  а на початок листопаду «Малинівка» , тоді йдуть зимові сорти – «Ренет Симиренка», французькі сорти, «Золота ренета», «Звичайна ренета», ще є ряд сортів давньої селекції – «Щетина», «Кардинал», «Корок» - самий давній сорт. Також є в моєму садку сорт груш – «Листопадовий», їх плоди зберігаються добре аж до Різдвяних свят і якраз в повній мірі тоді дозрівають зірвані, їх є 7-8 дерев. Маю вишні сорту «Мореля», великі й соковиті ягоди їх дуже смачні. Це витривалий сорт – як до приморозків, так і до посухи, дощів тощо». Про абрикоси і персики пан Михайло сказав, що віднедавна це нова вітка садівництва в нашому краї й рекомендує мати такі рослини в кожному садку. Згодом він показував зав’язі плодів цих дерев, відмітив, що ці рослини дуже вибагливі до змін погоди й потребують особливого піклування. Серед сортів слив господар відмітив такий давній, як «Угорки», який, за його словами, не потребують щеплення, а також рослини самі виростають, потрібно це чи ні. Є ще сині, крупні, м’ясисті сливки австрійські, вони смачні, але потребують особливого догляду, бо дуже тендітні до умов проростання, особливо страждають від різних хвороб.

«Більшість сортів яблук, груш, а також сливи, - веде далі пан Михайло, - я тепер сушу на придбаній електросушарці. Дуже задоволений результатом цього. Черешні в мене є червоні, які достигнуть вже за три тижні, жовті молдавські, трішки пізніші, вони крупні, смачні, але короткочасні, їх потрібно вчасно за 2-3 дні зібрати. Сорт пізніх черешень дозріває лише на початку серпня, це давній сорт із специфічним смаком і темного кольору». Після цього пан Михайло показав деякі сорти плодових дерев та коротко розповів про них на камеру(див. відео).

Про сад пана Михайла можна багато чого розповідати, але слід зазначити, що в ньому все є, все гарно доглянуто  і саме  головне – він подобається господарю. Та й така ж садиба вся – проста, ошатна, привітна та гостинна, коротше – українська. Проте на ній немає бараболь, буряків чи там кукурудзи, а є невеличкі грядки із зелениною, огірками. Немає тут і свійської птиці з худобою, а є різні дикі пташки, які своїм щебетанням надають господарям радості, снаги до життя, вони ж у садку й гніздяться. Саме для птахів господар залишив такий собі дикий куточок, куди ніхто не йде, окрім пташок. Ну, а про бджіл та інших комах немає, що й говорити, для них тут просто рай. Також нещодавно пан Михайло створив невеличкий розплідник із дичок яблунь та груш, де їх налічується до 80 штук. Ці дички він сам шукав в лісі, який неподалік, на різних пустирях та занедбаних садибах. З плодових кущів садівник вирощує тільки смородину та малину й каже, що цього йому досить для власних потреб. Квітів на обійстю також небагато, зате посеред саду в зелені акуратно підстриженої трави, майже в центрі садка, красуються два чорні тюльпани, як на них кажуть – «фанфан-тюльпани». Це надає цьому куточку незвичного шарму та милує око. Садівник надає багатьом людям рекомендації по вирощуванню плодових дерев, щеплює їх тощо. За його проектами вже створений реально не один сад в приватних садибах у Теребовлі. Чоловік з того радіє й каже, що недарма живе на цім світі, приносячи користь ближньому. За його словами, саме ідеальне місце для садка, то є південний, не дуже крутий  схил й підкреслює, що це надто важливо.

Розповів пан Михайло і про сторічний ясен висотою біля 50м, який росте поряд його обійстя(див. відео), зводив на занедбану садибу, де ніхто вже не живе біля 30 років, та показав два плодових ветерана-велета, дикі груші, яким по 200 років. Потім показав східну околицю Садиків, їх Княжу гору. На схилі якої розташована УГКЦ Покрови Пресвятої Богородиці з капличкою вгорі. З гори відкривається чудовий краєвид на все місто і на Замкову гору з фортецею навпроти.

Повернувшись до обійстя, застали дружину пана Михайла Марію за мольбертом, вона неабияка художниця. Тут захотілося написати ще й про неї. Проте пні Марія сказала, що те можна зробити наступного разу та обіцяла показати ряд картин, написаних нею нещодавно, а також деяких живих істот, які мешкають поряд їхньої оселі. Все ж одним оком вдалося заглянути на твір жінки і… І раптом малюнок чомусь запах садом, яблуневим цвітом, самим життям. Що ж, будемо чекати на ще одну цікаву зустріч.

Та все ж це ще не був кінець зустрічі, бо пан Михайло виніс з льоху декілька плодів яблук сорту «Париж», як він сказав – на доріжку. Здивуванню не було меж, адже вони збереглися до середина травня з осені минулого року майже в свіжому вигляді. А які яблучка були на смак! Запашні, пахли медом й віддавали ще чимось таким, таким…, ніби французьким коньяком.

Отже, від відвідин цих привітних господарів та їх саду залишились самі приємні враження, а душа дістала повну релаксацію.

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

Більше фото можна переглянути ТУТ.

Віктор Аверкієв, фото та відео автора


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews