Якщо вам раптом не комфортно носити маску…

14.04.2021 09:13   Джерело: TeNews
Опубліковано : Зоряна Замкова

Ніколи не уявляла  себе медиком. Мені завжди здавалося, що серце просто б не витримало усіх цих нещасть і напастей, хвороб та людського горя, яке щодня спостерігають, з якого шукають вихід разом із пацієнтами люди в білих халатах.

- Ви все життя працювали з людьми, – звертаюсь до начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Тернопільській області Федора Бортняка. – Тепер очолюєте  сервісну службу, маєте стосунок до виплат медикам, які постраждали від гострих профзахворювань, пов’язаних з COVID-19, інших допомог. Але, гадаю, не можете  керуватися лише фінансовими розрахунками, адже у роботі з людьми, як Ви завжди наголошували,  має превалювати закон і милосердя, співчуття.

- Служба давала мені набагато глибше розуміння суспільного розвитку, можливість бачити світ у сукупності процесів. Та одна сфера роботи з людьми – надважка і відповідальна.  Особливо в нинішні ковідні часи. Лікарі, медичні працівники, які за покликанням служать людям, щодня рятують життя та проникаються безкінечними проблемами пацієнтів, часто не в змозі допомогти нічим, окрім поради чи слів підтримки. Кажуть, що до всього звикають, але я в це не вірю.

Кілька місяців перед очима стояла фотографія лікаря, який був обличчям кампанії «Дякую лікарям» і символом боротьби із COVID-19. Надривний виснажений погляд Івана Венжиновича з Почаєва достукувався до людей із білбордів і в Тернополі, і на вулицях десятків українських міст у найважчі часи пандемії. Погляд із  середини ковідного пекла…

- Пригадую, коли медичні працівники масово звільнялися через високий рівень зараження смертельним вірусом, він щодня повертався до своєї червоної зони. Усі пацієнти, яких Іван Венжинович лікував від COVID-19, одужали. Але хвороба стала фатальною для самого лікаря. Знаю, що виплати його родині Фонд провів…

-Так, все з документацією  внормувалося, страхові виплати перераховані для його сім’ї. Як і ще для 5 родин медпрацівників області, яких вже, на жаль, немає з нами через ковід.  Ніякі виплати, навіть такі великі, як тепер виплачують сім’ям медичних працівників в разі смерті чи професійного захворювання, обтяженого інвалідністю, не повернуть життя та здоров’я. До речі, за І квартал 2021 року виплати для медичних працівників області склали   9,1 млн грн, в тому числі для родин медичних працівників, які не пережили інфікування коронавірусом під час виконання професійних обов'язків.

Мабуть, не лише вірус вкоротив віку Івану Венжиновичу чи його колегам, а й те, що він щодня, щогодини був пронизаний людським страхом втрати життя і мусив його перемагати. Виявилось, що з усіх поглядів на світ найсумніший - останній.

- Особисто я, пригадуючи ці пронизливі очі, які дивляться на наш просочений пандемією світ, не можу зрозуміти одного: невже люди не відчувають посилу, цього останнього вкладу лікаря в наше життя, застереження, мольби? Невже не бачать очевидного?

- Видно, не всі бачать… Якби щоразу, як хтось говоритиме про те, що усіх жертв COVID-19 – лише маленький відсоток від усіх, хто вмирає від онкології, серцево-судинних болячок та усіх інших бід нашої цивілізації, хто починає носити маску на бороді чи взагалі не носити, бореться із всесвітньою змовою, думає що безсмертний і ковід до нього має жодного стосунку – бачив очі Венжиновича, пам’ятав цей погляд. Чи очі ще когось із  трьох з половиною тисяч тернопільських медиків, які самі пройшли чистилище ковідом. І знав, що частка відповідальності за усе це лежить і на ньому, хто через власну безпечність наражає інших на біду. Запитайте в тих пацієнтів, хто особисто познайомився з апаратом ШВЛ – чи варто дотримуватися карантинних заходів. Хто вижив завдяки старанням медиків чи Божим промислом…

Нещодавно в управлінні ВД ФССУ в Тернопільській області підтримали акцію Міністерства розвитку громад та територій України, роздрукувавши та масово поширивши плакати: «Так виглядає ШВЛ, якщо вам раптом не комфортно носити маску». Ви бачили цей плакат?  Він справді заставляє замислитись і берегтися.

- Тепер від COVID-19 штормить лікарняні заклади області. Лікарі та медсестри часто перебувають у дуже тісному контакті з людьми, які заражені та мають багато вірусу в організмі, тобто вони зазнають впливу дуже високих доз вірусу.

- Саме тому від їх свідомого і відповідального ставлення до власної безпеки та безпеки пацієнтів залежить, чи продовжиться ланцюжок заражень на COVID-19.

До речі, окрім лікарів, нині значно зросло число вчителів та дітей, хворих на коронавірусну хворобу. Тестують дітей мало, не пов’язуючи легкий кашель чи нежить з ковідом. Вразив допис лора Павлюка, який поширили у фейсбуці: «…І ти ніколи не дізнаєшся, що продавець магазину, який ти відвідував носячи маску на бороді і покахикуючи - вже тиждень у реанімації, і цей продавець сам виховує маленьку дитину, що на лікування гроші збирають цілим мікрорайоном,…що у лікарнях від втоми непритомніє медперсонал, хоч ця втома тобі точно не цікава і на щастя не відома...»

- Чимало людей питають в сусідів чи у соцмережах, що пити якщо болить горло і ломота в тілі, потім випадково здавши аналіз на антитіла, тішаться, що вони є. Але це означає, що ці люди були носіями, ланцюжок похідних був довгим і, можливо,  трагічним…

-Від початку пандемії працівники Фонду соціального страхування України постійно наголошували на виробленні життєво необхідної звички плекання певної культури: носіння масок, миття рук, соціальної дистанції, самоізоляції. І не лише в побуті, а й на робочому місці. Особливо це стосувалось лікарів та медперсоналу.  Говорили, просили, зверталися і робимо це досі. Вдаємося до мудрих слів та допомоги священнослужителів, які  достукуються до сердець та розуму прихожан. Адже з особистої безпеки, профілактики інфікування коронавірусною інфекцією має починатися день кожного громадянина. І мудрі люди завжди прислухаються до порад.

Наголошуємо на колективній необхідності карантинних заходів безпеки. Чиясь дитина ніколи не побачить маму, хтось довіку буде жити на препаратах, навіть одужавши, чиїсь онуки так і не зможуть гідно попрощатися з дідусем та бабусею, але деяким – без потреби вникати в усі ці історії, співпереживати, думати, аналізувати, бо їм не комфортно носити маски... Пам’ятайте: навіть якщо перенесли ковід у легкій формі, антитіла – не  назавжди.

Наука прогнозує: епідемія вщухне, коли 70-80% населення отримає довгостроковий імунітет. А наразі пам’ятайте погляд лікарів, які першими прийняли на себе руйнівну хвилю пандемії. Він має застерегти і змінити наш погляд на світ та власну безпеку.              

Зоряна Замкова


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews