Дев’яносто п’ята весна наступила у житті Марії Гнатівни Обик (Хаблюк). Жінка з’явилася на світ у Синівцях Лановецького району 11 квітня 1926 року.
Зростала Марія у роботящій та доволі заможній сім’ї. Її батьків Євдокію та Гната місцеві вважали справжніми ґаздами: подружжя робило пшоно, било олію, тримало неабияке господарство. Згодом матір ще й працювала в колгоспі, а тато, отримавши поранення на війні, підсобляв дружині в домашніх справах. Тож не дивно, що змалку привчали Хаблюки до роботи й чотирьох своїх дітей — трьох доньок і сина.
Перегляньте також:
- Знаменний ювілей: у Копичинцях жінка відсвяткувала своє століття
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
А під час відпочинку від важкої щоденної праці знаходили час для Бога, молитви. Усією родиною ходили до церкви, допомагали при храмі. Вдома у свято або в неділю батько Гнат збирав дружину з дітьми, щоб почитати псалтир. Слова біблійної книжки лягали й на душу юної Марії. Дівчина мріяла бути освіченою, але закінчила лише п’ять класів у Синівцях.
Справжнім випробуванням стала для Марії Друга світова війна. Коли юнці виповнилося шістнадцять, її забрали на роботи до Німеччини. Два роки трудилася вона на господарстві хазяїна-іноземця, виконувала роботу на обійсті і в полі та марила поверненням в Україну.
Марія не тямилася від радості, коли після довгої розлуки ступила на рідну землю. Нарешті настав мир, почали забуватися жахіття війни, у дівоче серденько увірвалася любов до односельця Миколи Обика. У 1949 році закохані одружилися. Бог подарував їм двох синів і доньку. Марія поєднувала виховання дітей із важкою роботою в колгоспі, згодом стала домогосподаркою.
Збігали роки, діти виросли, створили свої сім’ї, а Марія Гнатівна нарешті знайшла час для себе і свого захоплення. Жінка завжди любила співати, а у 1983 році отримала змогу стати дячихою у місцевому храмі. Понад 30 років жінка присвятила дяківському служінню, у церкві день у день лунав міцний голос Марії Гнатівни.
На жаль, у 2015 році здоров’я пані Марії похитнулося і вона змушена була переїхати до доньки у Ланівці. Пережила втрату чоловіка Миколи Юхимовича. Проте навіть у поважному віці жінка не забуває слова молитви, черпає знання із Біблії. Щоденно вона читає чин Священної і Божественної Літургії з молитовника, адже в часи пандемії через ризик інфікування коронавірусом перебувати на церковній відправі між людьми їй небезпечно.
Рідні вважають, що Господь благословив Марію Гнатівну довгим віком, бо вона завжди багато працювала і щиро вірила в Бога. Звертатися до Всевишнього і покладатися на Його волю жінка навчила трьох своїх дітей, шістьох внуків, дев’ятьох правнуків і одного праправнука. Усій великій родині пані Марія вимолює у Творця добру долю і щастя.
Дружнє сімейство дякує довгожительці за опіку та поради, ласку і підтримку й щиро вітає з днем народження свою поважну ювілярку. До любої мами, бабусі, прабабусі та прапрабабусі линуть вітання, обійми та усмішки. Приєднуємося до теплих слів та бажаємо Марії Гнатівні міцного здоров’я на многая і благая літа.
