Переглядаючи тогочасні путівники, проспекти, пресу та оголошення, можна прочитати безліч порівнянь Заліщиків із відомими світовими курортами. А інколи навіть такі жартівливі й дотепні вислови, які здатні зацікавити найвибагливішого туриста: «Якщо Закопане — це перлина Татр, то Заліщики — чорна українська перлина», «Заліщики — Подільська Рив’єра», «Заліщики – українські Кароліна, Флорида, Палм-Біч», «У Заліщики навіть жінки приїжджають без своїх чоловіків», «Крім відпочинку знайдете тут смачні персики, виноград, абрикоси, дині, кавуни і відчуєте, ніби ви в одній із країн Магомета».
У 1930-ті роки на території міста діяло багато різнопланових пансіонатів і приватних вілл. Умови були нічим не гіршими, ніж на тогочасних курортах Франції та Італії. Електрика, радіо, телефон, асфальтовані дороги, смачні сніданки, європейські пляжі та розваги, хіба що не було WiFi. На березі Дністрп було два пляжі, обладнані лежаками, роздягальнями, кортами, барами, танцювальними та спортивними майданчиками: «Сонячний», більший, і «Дикий», менший та інтимніший.
Цікавий факт про Заліщики: виявляється, там навіть вирощували апельсини. Якщо врахувати, що влітку в тіні було 56 градусів, то це цілком закономірно.
Найпопулярнішими серед гостей курорту були Гранд-готель «Геленівка», санаторії «Лада», «Яніна», «Ясна», «Пляж», «Байка», «Ірена», «Скеля» та ресторан зі 25-річними традиціями «Подолянка».
Головною щорічною подією було свято збирання врожаю, що відзначалося восени, орієнтовно наприкінці вересня. Також популярними були кінні перегони, які проводили поблизу міста. На такі заходи жінки вдягали свої найкращі вбрання та капелюшки, як це полюбляють англійські леді.
У далекоглядних планах організаторів курорту було висадити пальми на березі Дністра, адже тутешній клімат давав можливість це зробити. На жаль, із початком Другої світової війни всі пляжі були знищені, пансіонати знесені, а плантації вирізані. З огляду на попередній успішний досвід 1930-х років, напевне, курорт у Заліщиках ще можна відновити, адже клімат і місце не змінилися, лишилося тільки вкласти кошти у відновлення інфраструктури та популяризацію.
До вашої уваги фото з рекламних проспектів про Заліщики 1920–1930-х років.
