У Тернопільську мистецьку школу імені Ігоря Ґерети завітали письменники

04.03.2021 10:13   Джерело: TeNews
Опубліковано : Новини Тернопільщини

Тепла й невимушена атмосфера панувала під час зустрічі учнів та вчителів української мови й літератури Тернопільського ліцею №21 – спеціалізованої мистецької школи ім. Ігоря Ґерети з місцевими письменниками. Натхненником і модератором події був очільник ТОО НСПУ Олександр Смик. 

Письменник, композитор, бард ділився з присутніми тим, що болить, що хвилює, що тішить, чого не можна замовчувати та як остаточно не знищити культуру України. Одним словом, було щире й відверте спілкування, були ліричні відступи, роздуми і міркування про сучасний український літературний процес. Зустріч вийшла цікавою й незаангажованою. А розповідати Олександру Смику було про що, адже за плечима цікавий творчий досвід, про який не прочитаєш у книжках, бо у кожного він свій, особистісний. І це добре, що ним, іноді, можна поділитись на загал. Йшлося про «плюси» і «мінуси» авторської української пісні, так би мовити – позалаштункові миттєвості, про фестиваль «Червона рута».  Ідей в Олександра Смика завжди було і є чимало. Це і втілення проєкту бібліотеки-музею «Літературне Тернопілля» (2012), концептуальні розробки музичних фестивалів «Тарас Бульба», «Вивих», «Повстанські ночі», «Лаба», «Золоте підпілля», «Зелений цвіт – цвіт надії», «Кобзарські сезони Волині», «Я там, де є благословення». А щодо поетичних збірок, то нарахувала їх аж 24. Кілька років тому була чергова – знакова (ювілейна) «Для Бога все вчасно». Серед його творчих друзів відомі співаки, композитори, музичні колективи. А поєднала їх – пісня. Його пісня. Його кредо.

null
Фото з мережі Інтернет

Мені потрібно зовсім небагато:   

Щоб кожне слово западало в серце,     

Щоб хлопці не кидались хлібом черствим,      

Щоб не забули вишивки дівчата. 

Щоб мати не кидала немовляти,

Щоб кожен батько не цурався сина.

І ще, щоб просто не стріляли в спину,

Коли стоїш обличчям до багаття.  (x2) 

Мені потрібно зовсім небагато:

Щоб не ховали камінь за сорочку,

Додолу щоб не опускали очі,

Коли опівночі пускаєш в свою хату.  (x2) 

Щоб Батьківщину вміли відстояти,

Щоб кожен доживав до свого віку,

Щоб до зірок нікол и ми не звикли,

Мені потрібно зовсім небагато.  (x2)

«Шукачі земного раю», «Холодний вітер перемін», «Нерівний шлюб», «Літні забави» – це лише дещиця із написаного відомої романістки Ніни Фіалко, яка завітала на згадану зустріч. У її творчому доробку вже 19 добротних сучасних соціальних романів . У березні на читачів чекає новий – «Колискова для Софії». Під час зустрічі  письменниця поділилась «таємницями» написання книг. «Особливих секретів, – як зізнається авторка сучасної прози, – у мене немає. В основі моїх творів реальні історії. Їх довкола дуже багато, треба частіше спілкуватись із людьми, прислухатись до розмов у транспорті. Почуті історії потім довго не відпускають і я сідаю писати. Повірте, можна іноді почути таке, що воно потім стає в основі сюжету. Часто знайомі розповідають неймовірні життєві ситуації».  Перші книжки Ніни Фіалко зачитані до дірок, у буквальному сенсі цього слова. Добре, що видавці вчасно взяли це до уваги і віднедавна книги популярної письменниці друкують в ошатних твердих обкладинках, щоб були довговічнішими. Зрозуміло, визнання творчості письменника читачами додає сили, окрилює, стимулює до нових творчих пошуків. І так має бути. Нещодавно пані Ніна отримала зворушливе і щире повідомлення у ФБ від колишнього бійця АТО, де він написав, що у 2015 році до них в окопи потрапила книжка «Коли брати стають ворогами». Книжку (знову ж таки) зачитали до дірок. «Ви не уявляєте собі, як підняли наш дух» – написав солдат… Письменниця постійно в роботі, в активному творчому пошуку. Слідкує за новинками сучасної української літератури. Відтак багато читає! Має особливе чуття до «гарячих» тем, відразу підхоплює і пише про них у своїх творах.

null
Фото з мережі Інтернет

Звідки «беруться» історії для написання дитячих книг, розповіла письменниця і журналістка Валентина Семеняк. У її творчому доробку 17 книг. Торішній карантинний рік змінив звичний ритм життя. Довелось освоювати додаткові професійні навики менеджера, промоутера. Тільки у 2020 році їй вдалося видрукувати три нові книги: «Хто загубив Усмішку?», «Чапуня» і «Веселики та повітряна кулька». Відтак значно розширилася географія читачів. Серед приятелів – бібліотек нові знайомства у містах: Дніпро, Кропивницький, Київ, Одеса, Вінниця, Хмельницький, Генічеськ, Полтава, Суми, Черкаси та інші. Книгу «Веселики та повітряна кулька» благословила сестра Макрина із греко-католицької християнської школи святого Василія Великого (Івано-Франківськ) та архієрей Патріаршого собору греко-католицької церкви от. Костянтин Пантелей (Київ).

null
Фото з мережі Інтернет

Олександр Смик передав бібліотеці ліцею безцінні дарунки – книги тернопільських письменників. Директорка ліцею Марія Гудима подарувала письменникам ілюстровані поетичні збірки мистецької школи. Але це вже окрема тема окремої публікації.


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews