Дана виставка давніх ялинкових іграшок(60-80рр. минулого століття) з колишньої Теребовлянської фабрики ялинкових прикрас розпочалася 14 грудня 2020 року і буде діяти до кінця Різдвяних свят.
Відразу слід відмітити, що Теребовлянська фабрика славилася довгі роки на весь Союз своїми виробами, та, що там, на весь світ. І це було досягнуто завдяки вмілому керівництву підприємством тодішнього директора Миколи Савченка, який віддав любимій роботі більше половини життя. Але ось вже більше двадцяти років підприємство занехаєне і є якимось фурункулом на тілі міста, з яким ніхто нічого не хоче робити і по сей день. А колись казали, що на фабриці був такий собі міні-комунізм. Там були свої лікарі та поліклініка, духовий оркестр та спортивні команди, концертний зал, теплиця й підсобне рослинно-тваринне господарство, власна котельня та газозберігальні ємності, різноманітна техніка та майстерні, всього не перерахувати. Продукти та й інші товари люди могли придбати по собівартості, а то й безкоштовно. Ну, а за ялинкові іграшки немає що й говорити, вони були найкращими у ті часи на всі континенти.
Перегляньте також:
- Аграрії Тернопільщини вже засіяли 40% від запланованого
- Офісне приміщення на приватизаційному аукціоні виставляють у Гусятині
Необхідно наголосити наступне: це не якась там ностальгія за Радянським Союзом із жорстоким комуністичним режимом, зовсім ні, просто це наша теребовлянська прекрасна історія. Також це спомини про якісну роботу багатьох теребовлянців, про ті незвичні, придумані та вироблені самими робітниками, давні ялинкові іграшки. Старше покоління, дивлячись на них, згадує своє дитинство, прикрашені новорічні та Різдвяні ялинки, останні заборонялись, але хто на те зважав.
Директорка бібліотеки Людмила Крючиніна розповіла: «Метою виставки є показати частку продукції нашої ялинкової фабрики в час її розквіту та донести красу сучаснику. Задум створити дану виставку належить колишній нашій співробітниці Мирославі Писарчук та бібліотекарці Надії Хомі. До речі, подібні виставки колись вже у нас бували, їх організовувала якраз пані Мирослава. Задум дружно та завзято підхопили всі нинішні працівники бібліотеки, в тому числі й молоді бібліотекарі Софія Стрілецька та Ольга Гумницька, які оригінально та з великим бажанням прикрасили демонстраційну залу».
А пані Надія з почуттям сказала наступне: «Напередодні Миколая, під Новий рік та Різдво Христове кожній людині незалежно від віку й статі хочеться якогось дива, думками та відчуттями перенестися в дитинство. Ось тому ми захотіли все те хоч частково втілити в життя давніми ялинковими іграшками, адже багато теребовлянців працювало на нашій фабриці. В нас у бібліотеці ці прикраси зберігаються вже багато років і, коли приходять свята, ми їх виймаємо на світ Божий та прикрашаємо ялинку. Якщо розглянути кожну тут представлену прикрасу, то можна зрозуміти, що це не що інше, як витвори мистецтва. Нехай вони зараз трішки потьмяніли сріблом, але це ж наша прекрасна історія, яку ми зберегли та доносимо в сьогодення. Нехай Вефлиємська зірка засяє на ялинках у кожному домі та приносить Божу благодать, радість в оселі та людські душі!»
А природа в той час ще чекає свого зимового часу і нічого, що ще дерева не вбралися в біле хутро, напевно ще не час. Можливо прийде Миколай і з своїх саней розкидає білий морозяний пух, дмухне у сивий вус та візьмуться льодом всі водойми навкруги, а звізди попадають з небес та прикрасять світ навколишній добротою та злагодою…
Віктор Аверкієв, фото автора
