«Байка про сумне політичне» – жителька Бережан Катерина Паньків «оспівала поезією» проблеми рідного міста. Дівчина опублікувала у соцмережі facebook байку, автором якої, очевидно є сама:
В Бережанах на базарі два кума зустрілись,
Один одному на долю свою пожалілись.
Не такі вже Бережани, все порозкрадали,
Так з пакетами в руках куми воркували.
Де не глянеш – всюди безлад, нема в нас дороги.
Чуєш, куме, я на Львівській чуть не зламав ногу,
Ми вертались з дефеляди з Гальою під ручку.
Задивився на зірки, втрапив в яму сучку.
Мій, голубчик, мій миленький, нема місту ради,
Голови б повідриватися тим, що там при владі.
Ні бруківки, ні площадки, в них не життя – казка.
Писки так повід’їдали не налазить маска.
З ними не буде порядку, бо вони пихаті,
Можуть бути господарями тільки на плакаті.
Може, ми б з тобою куме пішли в депутати,
Тоже хочу у Варшаві свою хату мати.
Я вже, брате, хвилююся за своїх онуків,
Через рік нас приєднають вже до Саранчуків,
Ні району, ні мікрону, нафік інвестиції!
В Бережанців з кожним роком все сумніші лиця.
Так два кума на базарі мило воркували,
От тебе би, любий куме, в мери точно взяли.
Ти би крав, но не багато: щось собі, щось людям,
Можна трохи, але треба серце мати в грудях.
То всьо жарти, мій миленький, не піду у мери,
Дуже треба бути мудрим до тих всіх паперів,
Що там далі з нами буде, тільки Богу знати,
Але треба в Бережанах, щось таки міняти!
Перегляньте також:
- Аграрії Тернопільщини вже засіяли 40% від запланованого
- Офісне приміщення на приватизаційному аукціоні виставляють у Гусятині
У коментарях користувачі соцмережі аплодують дівчині та зазначають, що слова у байці – актуальні.
