У богослужбових текстах Почаївської Лаври віднайшли молитви за Росію

12.07.2020 13:13   Джерело: За Збручем
Опубліковано : Новини Тернопілля

У сучасній збірці богослужбових текстів, виданій Почаївською Лаврою УПЦ МП у 2016 році, виявили не одну молитву за російську державу.

Не так давно Інтернет-видавництво «Церкваріум» опублікувало дослідження про наявність у богослужбових текстах багатьох храмів УПЦ МП молитовних загадок російської держави. Як зазначають у видавництві, навіть поверхневий аналіз молитовників, якими користуються в цій церковній юрисдикції, говорить про те, що для УПЦ МП Вітчизна- Росія, а її захисники – російські вояки.

Тож ми вирішили перевірити, а чи все гаразд із самоідентифікацією у вірян УПЦ МП на Тернопільщині та за яку саме державу та чиє військо моляться вони разом зі своїми священиками. Для цього проаналізували зібрання богослужбових текстів «Акафистник», виданої Почаївською Лаврою у 2016 році за благословення її намісника митрополита Володимира (книгу можна придбати через офіційний Інтернет-магазині Почаївської Лаври http://lavka.pochaev.org.ua/).

У всій збірці вдалось віднайти більше десятка акафістів (хвальна молитва на честь окремих святих), в яких у молитвах до Святих підносяться прохання за благополуччя російської держави. І мова тут йде саме про Росію, а не історичну Русь. Натомість, на понад 800 сторінках книги не знайшлось жодної згадки про Україну.

Для прикладу, рядки із текстів акафістів:

– Святому Апостолу Андрію Первозванному: «Первозваннаго апостола Христова, Евангелия Святаго проповідника, Российския страны богодухновеннаго просветителя…»

– Святій Рівноапостольній Великій княгині Ользі: «…радуйся, просвещение земли Российския светом Христова учения проповидевшая…», «…радуйся, всея Российския державы заступнице и покровительнице; радуйся, яко изволением Божиим держава Российская ныне от моря до моря распространися…»…» – чим не оправдання територіальних зазіхань Росії на європейські країни?

Не обійшлось у виданні Почаївської Лаври і без відвертих маніпуляцій на історичну тему у довідкових коментарях про життя Святих та ікон на їхню честь.

Великою заслугою Казанської ікони Божої Матері у Почаївській Лаврі вважають перемогу російського війська над шведсько-українським альянсом під Полтавою (гетьмана Івана Мазепу після тих подій РПЦ піддала анафемі, яка досі не скасована): “В 1709 году, накануне Полтавской победы, император Петр І молился Взбранной Воеводе пред Казанской Ее иконой, сопутствовавшей русскому воску”.

Основою Русі у Почаєві назвали не Київ, а Москву: «Там, на русском Севере, его (князя Андрія Долгорукого – прим. ред.) трудами было заложено основание Святой Руси – будущего Православного Московского царства». Годі й говорити, якщо Київського князя Володимира та княгиню Ольгу зараховують до перших правителів Росії, а преподобних Антонія і Феодосія Києво-Печерських вважають засновниками чернечого життя в Росії. Хоча всі вони жили задовго до створення Москви, а тим паче Росії.

Описуючи життя Апостола Андрія Первозванного, Почаївські ченці зазначили, що землями проповідування християнства святим стали «Малая Азия Балканский полуостров, берега Чорного моря, Грузия, Крым и Европейская Россия». При цьому, Україна свідомо упускається, або ж вважається частиною «Европейской России». Втім, нічого дивного у цьому немає, бо трохи далі говорячи про Росію кажуть «у нас»: «Особое почитание воздается угоднику Божию Николаю у нас в России». Це лише окремі цитати з однієї книги, які підсовують вірянам у Почаївській лаврі. А скільки ще в молитвах в УПЦ МП виголошуються слова про «страну нашу Российскую»? Що ж коїться у свідомості адептів московської церкви та за яке майбутнє нашої землі вони вболівають, годі й уявити. Схоже, що з українського в УПЦ МП залишилась лише назва, й та тимчасово.


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: За Збручем