Ще в грудні минулого року в Раді ухвалили закон “Про протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом”. Він регулює сферу фінансового моніторингу, простими словами – контролює легальність переказів і бореться з “тінню”. Моніторинг працює і зараз: під час переказу грошей на суму понад 150 тисяч гривень банки блокують транзакції, а іноді – і саму картку.
28 квітня, нові правила нарешті набрали чинності. Тепер порогові суми переказів змінюються, а верифікація може знадобитися кожному, хто здійснить переказ на суму понад 5 тисяч гривень. Крім того, рахунки кожного українця можуть бути заблоковані за найменших підозр.
У Нацбанку говорять, що нові правила істотно не вплинуть на більшість операцій з переказу коштів. Чи так це насправді?
Нові вимоги до верифікації
Необхідно відразу уточнити, що нові правила не поширюються на зняття грошей. Ви, як і раніше, можете переказувати кошти в обсягах, які визначені лімітами вашого банку. Нові обмеження стосуються тільки переказів. До того ж насамперед – фінансових операцій через термінал без використання картки банку.
Якщо ви хочете надіслати комусь на картку понад 5 тисяч гривень і використовуєте готівку, а картки банку у вас із собою немає, доведеться пройти верифікацію. За спроби відправити через банк або термінал суму, що перевищує цей ліміт, клієнта попросять себе ідентифікувати. Банк захоче доказів, що це саме ви переказуєте гроші. Раніше поріг верифікації був вищий – 15 тисяч гривень.
Під час переказу на суму до 30 тисяч банк може попросити вказати ПІБ одержувача. У разі зарахування понад 30 тисяч гривень потрібно буде також додатково вказати номер його рахунку.
Закон також не регулює телекомунікаційні послуги, оплату послуг ЖКГ, отримання пенсії, субсидії. Такі перекази пройдуть без ідентифікації. Підтверджувати особу не доведеться і у разі сплати кредиту в сумі до 30 000 гривень.
В “Новій Пошті” вже заявили про те, що під час фінансових операціях на суму від 5 тисяч гривень будуть вимагати документи клієнта. Співробітник компанії зробить копію паспорта, завірить її у клієнта і завантажить у систему. Швидше за все, документи доведеться надати і користувачам інтернет-магазинів. Це ставить їх у не найкраще становище, оскільки у звичайному магазині людині розрахуватися виявиться простіше – вона заплатить готівкою на касі без будь-якої верифікації.
По суті, критичним чином ідентифікація особистості на клієнта банку не вплине, але, поза всяких сумнівів, може ускладнити йому життя.
“Нічого суттєво не змінилося. Особливо якщо ви здійснюєте платіж через “Приват 24″. Я далекий від думки, що українці часто одномоментно купують товари вартістю понад 5 тисяч гривень. Переважно це транзакції на 300-500 гривень. Хіба що ви придбаєте смартфон. До речі, люди й раніше купували товари онлайн, не знаючи про існування ліміту в 15 тисяч”, – каже економічний експерт Олександр Охріменко.
Втім багато аналітиків не розуміють, чому влада вирішила запровадити такі обмеження в період, коли більшість українців купує все онлайн.
Як пройти верифікацію? Якщо ви здійснюєте переказ через касу банку, все просто: потрібно надати документи, що посвідчують особу, співробітнику фінустанови. Але якщо верифікацію необхідно пройти віддалено (онлайн-переказ або купівля в інтернет-магазині), можуть виникнути складнощі.
Спочатку дистанційну верифікацію пропонували проводити виключно через BankID. Держфінмоніторинг вже зараз володіє інформацією про клієнтів банків, під’єднаних до цього сервісу. Наразі це: “Банк Форвард”, “Південний”, ПУМБ, Monobank, “Ощадбанк”, “Кредобанк”, “Радабанк”, “Мотор-Банк”, “Банк Восток”, “Ідея Банк”, “Альянс”. Під час оформлення картки ви подавали паспорт, ідентифікаційний код, заповнювали анкету і спочатку проходили фінансовий моніторинг в банку, тож проблем не буде. Але, оскільки не всі банки – учасники BankID, клієнти багатьох найбільших установ виявляться “за бортом”.
Буквально за день до впровадження змін НБУ все ж передбачив можливість верифікації за допомогою цифрового підпису і в режимі відеоконференції зі співробітником банку. Прописали і “спрощені можливості верифікації”. Особистість підтвердять, якщо ви переведете платіж на окремий рахунок банку з особового рахунку клієнта і в ньому вкажете свої ПІБ. Також НБУ дозволить через додаток просканувати чіп вашого біометричного документа. Останній варіант – верифікація з бюро кредитних історій. Клієнт отримає на свій фінансовий номер телефону пароль. Але якщо ви скористаєтеся одним із цих способів, зможете переводити не більше як 40 тисяч гривень на місяць і 400 тисяч – на рік.
Не можна сказати, що все це так вже й спрощує перевірки.
“В умовах карантину, коли обмежена можливість створення цифрових підписів, відкриття нових рахунків, запроваджувати додаткові обмеження передчасно. Ті країни, в яких працюють такі системи, впроваджували їх не за 1-2 роки, а десятиліттями”, – підкреслює адвокат Ростислав Кравець.
По суті, банки після впровадження таких правил від регулятора опинилися у відкритому океані з невеликим рятувальним колом у вигляді спрощеної верифікації. Так, про зміни було відомо ще з грудня, але, як саме вони будуть працювати, залишається загадкою для працівників фінансових установ до останнього. Днями в Раді просили відтермінувати впровадження документа, але НБУ просто пообіцяв встановити для них тривалий перехідний період – до 1 січня 2021 року.
Проте перебудова внутрішніх процесів буде відбуватися вже зараз і в авральному режимі. Все заради того, щоб не наштовхнутися на регулятора. Враховуючи повну невизначеність, до фінальних роз’яснень Нацбанку експерти радять не переводити великі перекази через банки, які не під’єднані до системи BankID.
Закон повинен поставити хрест і на “сірих” електронних переказах через електронні гаманці. Такі перекази – дійсно неоране “тіньове поле”. У багатьох громадян є кілька гаманців, а недобросовісні особи також використовують їх для відмивання коштів.
Щоб підтвердити свою особистість, власникові гаманця достатньо буде надіслати своє фото з документами в руках та їх ксерокопії. Так заявляють у Нацбанку. Але куди надсилати документи і коли – невідомо. Механізми ще напрацьовуються. Головне юридичне управління ВР взагалі підкреслює, що норми про електронні перекази виписані неточно, і виникає правовий пробіл щодо інформації, яка повинна супроводжувати такий актив.
Нацбанк також планує частково віддати верифікацію на аутсорс. Чи хороша це ідея з точки зору безпеки даних клієнта – окреме питання.
Великий Брат під назвою “фінмоніторинг”
Тепер банк знає, хто я. І що далі?
Фінустанова буде відстежувати операції, які ви здійснюєте. І якщо вони викличуть у неї сумніви – може їх зупинити. Для переказів на суму понад 400 тисяч гривень, наприклад, запроваджується обов’язковий фінмоніторинг. У вас зажадають пояснити, звідки ви взяли таку суму коштів.
Раніше порогова сума для такої перевірки становила 150 тисяч гривень. Якщо з дрібними переказами населенню ускладнюють життя, то тут правила, навпаки, пом’якшуються. Навіть якщо у вас є декларація у відкритому доступі в інтернеті, банк все одно може зажадати надати її у паперовому вигляді, якщо транзакція перевищить 400 тисяч гривень. Знадобляться також довідка про доходи за місцем роботи, виписки з банків, якщо отримали дохід за послуги, або ж документ про продаж майна.
“Якщо ви купуєте машину, діаманти, дорогу побутову техніку, така перевірка дійсно виглядає логічно. Але в основному всі покупки українців дешевші за 400 тисяч”, – підкреслює Охріменко.
Якщо ваша діяльність пов’язана із систематичним отриманням або відправленням переказів на суму понад 400 тисяч, краще всього відразу стати на облік фінансового моніторингу, а не робити це вже після виявлення операцій. Для різних суб’єктів процедура різна, тому краще уточнити деталі у співробітника банку.
Але найсуперечливіше у нових правилах – це так званий ризик-орієнтований підхід. Це виявлення відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму. В пошуках таких операцій деякі перевірки будуть проводити вибірково. Фактично будь-який переказ понад 5 тисяч гривень може перевірятися, якщо здасться співробітникам банку підозрілим.
Відправлення кількох платежів, які не перевищують ліміт, не допоможе. Операції будуть контролювати на зв’язок один з одним. Так, якщо протягом робочого дня прийдуть два транші по 25 000 гривень, клієнта можуть запідозрити в дробленні суми і другу операцію можуть заморозити. Аналогічно, якщо одному і тому самому одержувачеві було кілька анонімних переказів, загальна сума яких перевищує 5 тисяч гривень. В листі регулятора наголошується, що отримати такі перекази можна тільки за відсутності ознак пов’язаності між ними. Протягом якого строку не можуть приходити “платежі-близнюки” – не уточнюється.
Закон встановлює можливість посилених і спрощених заходів “належної перевірки”. При цьому чітко не визначено підстави самої перевірки. Системи моніторингу, які працюють в банках, перевіряють не тільки суми надходжень, а й їх частоту. Щоб не було проблем, юристи радять українцям сумлінно надавати банкам якомога більше правдивої інформації про свій фінансовий стан.
Банк також може звернути увагу на те, якими переказами ви зазвичай займаєтеся. Якщо вони найчастіше становлять кілька тисяч гривень, та раптом різко ви вирішили провести 50 тисяч, до вас можуть виникнути запитання. Представники банку знову ж таки можуть попросити у вас довідку про доходи з місця роботи.
Підозрілим може стати не тільки людина, а й компанія, якщо, наприклад, вона платить мало податків, у неї немає бухгалтера, або люди отримують тільки одну мінімальну зарплату. Тому під загрозою опиняється добробут тих осіб, які отримують зарплату “у конверті”. А такої “сірої” зайнятості – понад третина українського ринку праці. Якщо через одних і тих самих відправників на одну карту приходять досить великі й стабільні надходження, то ці доходи ідентифікують як укривні від оподаткування. Власника такого рахунку можуть зобов’язати зареєструватися як підприємця.
Ризикованими будуть рахуватися і платежі компаній з відсутнім бенефіціаром, з Ірану та Північної Кореї, з офшорів, а також осіб, які входять до санкційних списків.
Достатнім для перевірки є також така ознака: операцію проведено у незвичайний спосіб. Що означає “незвичайний спосіб” – законодавці не прояснили. Схоже, що під цей критерій може потрапити платіж у криптовалюті. Взагалі, що стосується криптовалют, ще екс-міністр фінансів Оксана Маркарова давала завдання розробити закон про регулювання обігу віртуальних активів в Україні. Але віз і нині там.
Втім важливо підкреслити, що ще до набрання чинності нових правил банки могли просити в українців підтвердження законності доходів і суми в межах 30-40 тисяч гривень. Це пояснюється політикою вже не Держфінмоніторингу, але самого банку. Запитання виникали до переказів заробітчан – фінустанови блокували зняття грошей.
“Друг працює на лайнері саксофоністом і скинув батькові з корабельної картки зарплату. Батько прийшов переводити в готівку 4 тисячі доларів, але йому нічого не хотіли давати без підтвердження джерела коштів. Довелося відправляти йому копію трудового контракту. Сталося це за день до впровадження нових правил”, – розповідає українець Богдан Сичевський.
Юридичні компанії в соцмережах теж діляться інформацією з практики, коли за день до набрання чинності закону рахунки клієнтів, які переказували суми в кілька десятків тисяч гривень, заморожували. Тепер такі випадки можуть стати повсюдними. Насамперед під ударом опиняться перекази заробітчан. Для тих, хто і раніше возив гроші в готівковому вигляді, суттєві зміни не передбачаються.
На сполох б’ють і майстри манікюру, фрілансери й коучі. Уряд розраховує на те, що працівники “тіні” оформляться як фізособи-підприємці. Ймовірно, планку готівкових переказів для того і знизили з 15 тисяч гривень до 5 тисяч гривень, щоб максимально збільшити відрахування в бюджет. З великих сум до скарбниці будуть сплачуватися податки з доходів фізосіб і 1,5% військового збору, що важливо в умовах дефіциту бюджету на 300 мільярдів гривень.
Як будуть заморожувати рахунки
Економічний експерт Олександр Охріменко вважає заморожування рахунків звичайною “лякалкою” для населення. Він підкреслює, що це фейк, і нагадує: в НБУ заперечують подібні перспективи. Проте в законі знаходимо юридичні можливості для таких дій. Фінрозвідка зможе заморожувати активи лише на підставі підозри в тому, що вони пов’язані з фінансуванням тероризму. Дійсно, навряд чи заморозок варто масово чекати простим українцям, але випадків зловживання все ж таки виключати не можна. З цим погоджується і Ростислав Кравець.
“Заморожування рахунків, на жаль, можливе, і багато банків користуються ним не перший рік, наприклад, якщо не хочуть віддавати людям депозити. Вони стверджують, що внесення коштів на рахунок відбувалося в обхід сплати податків, і блокують зняття роками. НБУ ж у всіх роз’ясненнях замовчує, на який період часу вони можуть бути заблоковані. Теоретично – хоч навічно”, – каже адвокат.
Якщо переказ виявиться підозрілим, на час, поки ви не обґрунтували фіноперацію і документально не підтвердили легальність джерела походження доходів, його призупинять або ж тимчасово заморозять ваш рахунок. Що стосується платежів у криптовалюті, зупинити операції неможливо, але можливе блокування криптогаманця і вилучення криптоактивів. Передбачається, що доступ до приватних ключів правоохоронці отримають після проведених комплексних розслідувань.
Зазвичай заморожування переказу триває два дні. Навіть такі терміни можуть істотно вплинути на бізнес. Особливо якщо контракт прив’язаний до цін у валюті і за час вивчення операції стався стрибок курсу. Якщо, наприклад, український виробник закуповує тканини на китайській фабриці, у якої розписаний графік постачання, але не може заплатити в строк через заморожування, фабрика відтермінує його замовлення. Коли його буде відновлено – невідомо.
Письмове підтвердження заморожування не вишлють автоматично. Отримати його можна тільки після запиту банку. Іншої поради, окрім як неухильно дотримуватися вимог і відповідати навіть на сформульовані за телефоном запити, експерти не дають. Спроби довести свою позицію, що не супроводжуються документами, можуть призвести до повного блокування рахунку.
На такі жорсткі дії банки буде штовхати страх отримати на штраф за неналежне дотримання закону. Він буде набагато вагомішим за ризик втратити клієнта. У серпні минулого року НБУ оштрафував “Кредит Дніпро” на 300 тисяч гривень за порушення у сфері фінансового моніторингу. За новим законом штрафи зросли в 40 разів. Максимум стягнення становить 170 мільйонів гривень.
Ухвалювати рішення про розмір покарання суб’єкти фінмоніторингу будуть на свій розсуд. Звичайно, в таких умовах неможливо не замислитися про корупційні ризики. Не виключено, що в страху отримати на штраф банки можуть не тільки зупиняти тисячі операцій, а й давати хабара в спробі уникнути пристойних фінансових стягнень.
Така свобода осіб, які здійснюють фінансовий моніторинг, викликає великі побоювання. Сам порядок розморожування і заморожування рахунку взагалі не затверджено, про що писали у своєму висновку до закону експерти Головного юридичного управління ВР.
“Видається, що правова невизначеність із “заморожування”, “розморожування” і доступу до активів, пов’язаних з тероризмом, загрожує інтересам сумлінних власників і створює ризики недотримання статті 13 і 41 Конституції України, згідно з яким держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів об’єктів права власності і господарювання, а право приватної власності є непорушними”, – зазначили в Головному юридичному управлінні.
Цікаво, що самі суб’єкти фінмоніторингу не несуть жодної відповідальності за шкоду, заподіяну їх діяльністю. Якщо ви вважатимете, що вони перевищили свої повноваження, або у відповіді на ваше звернення не викладуть підстави для зупинення угоди, все, що залишиться – звернутися до суду. Відповідачем у такому випадку буде банк. У разі перемоги вам компенсують кошти. Але довести в суді перевищення суб’єктами фінмоніторингу своїх повноважень буде вкрай складно.
“Ми виграємо ці справи, але на це йдуть роки. А як людині жити без засобів увесь цей час? Особливо якщо від цього залежить її бізнес. Замість того щоб працювати, ходиш, збираєш папірці”, – розповідає Кравець.
Крім того, заморожування рахунку – це ще не всі наслідки, які можуть чекати і на підприємців, і на простих громадян. Дані про те, що людина або компанія не пройшли фінансовий моніторинг, будуть потрапляти до спеціального реєстру, доступ до якого буде у всіх фінустанов. Тому просто завести картку іншого банку не буде виходом із ситуації. Якщо один банк визначить вас як неблагонадійного клієнта, це, швидше за все, зроблять й інші фінустанови.
Механізму ж, як викреслити своє ім’я з такого списку, у Держфінмоніторингу не назвали. Найімовірніше, справа зведеться до оскарження в судовому порядку. Знову ж таки шанси позивача в таких спорах оцінюють не найкращим чином.
Всемогутній фінконтроль і тиск на адвокатів
Закон, що набув чинності, – частина глобальної боротьби Зеленського з “тінню” і крок, необхідний для того, щоб у майбутньому претендувати на членство в ЄС. Але добрими намірами непрофесійних законодавців дорога клієнтів банків вистелена в пекло.
Суб’єкти моніторингу отримають надзвичайні повноваження. Якщо слідство запитує у людини документи, їй доводиться пояснювати цю потребу через суд. Фінмоніторинг банку може просити будь-які документи без зайвих рухів.
Головне науково-експертне управління Верховної Ради у своєму висновку до закону підкреслює, що в ньому використовується занадто багато оцінних суджень. Це “належна перевірка”, “дієві процедури”, “підозрілі фінансові операції”, “неналежна система управління ризиками”, “неналежне виконання”, “ефективний консолідований нагляд, “ефективне управління ризиками”. Жодної конкретизації таких термінів немає, що створює простір для порушень прав людей. Виникають корупційні ризики.
“Тепер, якщо відправити транзакцію компанії, опосередкованим власником якої є хтось із чиновників “ДНР” або навіть, наприклад, людина з таким самим прізвищем, це стануть вважати фінансуванням тероризму. Оскільки кожна людина потенційно винна, підприємцям нічого не залишиться, як платити за особисту свободу і за те, щоб уникнути порушення кримінальних справ”, – каже фінансовий аналітик Олексій Кущ.
Особливо нелегко може бути медійним персонам. Людина, пов’язана з “політично значущими особами”, буде систематично перевірятися. Тож не можна виключати можливість політичного переслідування із заморожуванням рахунків.
Здавалося б, як суб’єкти фінансового моніторингу встигнуть перевірити всі перекази? Їм в цьому допоможуть юристи і бухгалтери. Адвокати за законодавством не зобов’язані повідомляти про підозрілі операції, якщо це частина професійної таємниці. Але якщо клієнт прийде проконсультуватися з приводу якої-небудь послуги, доведеться повідомляти про його наміри у відповідні інстанції. Експерти згодні в тому, що за допомогою такої норми закону держава хоче контролювати адвокатів і впливати на них.
Крім того, необхідно розуміти, що адвокати будуть брати участь у формуванні того самого списку неблагонадійних клієнтів. Такий суб’єктивний фактор може призвести до зловживань. Юристи можуть написати негативні висновки, якщо буде потрібно очорнити чиюсь репутацію.
І якщо юриста ще може захистити адвокатська таємниця, то бухгалтер-фрілансер, який супроводжує бізнес, у будь-якому випадку зобов’язаний повідомити Держфінмоніторинг про підозрілі операції. Те саме доведеться зробити й ріелтору, якщо йому здасться, що ви купуєте квартиру дорожче її реальної вартості. Інакше йому доведеться заплатити штраф у 28 мільйонів гривень.
Лотереї, букмекери, казино теж будуть стежити за “чистотою” коштів своїх клієнтів – відстежать транзакції від 30 тисяч гривень. Пояснити надходження на рахунок перемогою у лотереї просто так вже не вийде.
Наскільки ефективна впроваджувана урядом боротьба з відмиванням грошей? У соцмережах вже активно обговорюють варіанти, як уникнути нових норм. Хтось пропонує завести кілька карток. Є сумніви у тому, що це спрацює: “ПриватБанк”, наприклад, “бачить” інші картки клієнта. Інші ж користувачі повідомляють, що просто пересядуть на готівку. Тож “тінь” може, навпаки, процвітати ще більше.
“Виходячи з того, в який спосіб і в який період запроваджуються такі обмеження, вважаю, що це невчасно. Ми намагаємося створити “Мерседес”, прикрутивши колесо до воза. Це спроба видерти з іноземного законодавства окремі заходи. Параметри перевірок повинні бути зрозумілі і прозорі, а не залежати від інтересів та волі якого-небудь співробітника банку. Якщо перевіряти джерела доходів – у всіх, а не вибірково. Подивіться: переведення в готівку і конвертація будуть працювати і далі. Зате постраждають законослухняні громадяни”, – говорить Кравець.
Експерт вважає, що найближчим часом у зв’язку зі зловживаннями НБУ все ж доведеться запровадити чіткі критерії перевірок.
Українська влада систематично йде екстенсивним шляхом, збільшуючи податки і посилюючи перевірки. Через це підприємства змушені йти в “тінь”, а не виходять з неї. Експерти згодні в тому, що вивести економіку з “тіні” можна тільки через добровільну згоду українців, а не через тиск на них. Нашій країні необхідні методи не “батога”, а “пряника”, шлях системних реформ, пошуку точок дотику держави і бізнесу.
До того ж не час обмежувати транзакції в умовах карантину, коли останні фінансові запаси українців закінчуються. Влада повинна насамперед не тримати населення в страху втратити всі заощадження, а захищати його. Але про це вона чомусь забуває.
Анна Пєшкова
