Мамина сорочка серцю мила…

Bесільну вишиту сорочку матері (Марії Якубовської з Бережанщини) зберегла як безцінний скарб донька Парасковія Зап’ятко, яка мешкає в Дрогобичі на Львівщині.

- Часто, та щоразу з трепетом в душі я одягала мамину вишиванку, і почувалася в ній впевнено та щасливо. Це найдорожчий та дуже милий серцю подарунок - розповідає жінка. - Мама сама її вишила ще у 1958 році на своє весілля, та час зовсім не вплинув на стан блузки. Bізерунки не втратили барв, крепдешин (матеріал, з якого пошита) легко спадає - вона досі елегантна, то ж із задоволенням її одягає вже і моя дочка Ірина. А внучка Bікторія і собі приміряла - їй дуже пасує. Мріє теж приміряти прабабусину вишиванку інша внучечка Ілона із Тернополя. І це мене тішить. Так ми бережемо пам’ять про дорогу нам людину. Матусі вже немає декілька років, - продовжує пані Парасковія, але з нами і надалі частинка її душі, яку вона вкладала у вишиття. Це наш родинний оберіг. І ми передаватимемо його наступним поколінням, як цінну сімейну реліквію.

Марія та Іван Якубовські у день шлюбу.1958 рік

Донька Парасковія Зап’ятко

Внучка Ірина Мітрофанова

Правнучка Bікторія Мітрофанова

Хрестиком й низинкою мама вишивала,

Диво-візерунками полотно квітчала,

Гаптувала радістю, щастям гаптувала,

Сокровенні й трепетні почуття вплітала.

На сорочці маминій - долі візерунок,

Найдорожчий, пам’ятний це мені дарунок.

Із любов’ю й радістю я її носила.

В ній - тепло матусине і життєва сила.

Гріє душу мамина вишита сорочка -

Оберіг в житті моїм... Подарую дочці,

Вже й онучка з радістю блузку приміряє...

А у серці спомини милі оживають.

(Ірина Скасків)

День Матері - чудова нагода для кожного одягнути вишиванку, яку для нього вишила чи подарувала матуся. Мамина сорочка серцю мила.

Bікторія Дайвер