Віктор Аверкієв

Віктор Аверкієв

кореспондент, м. Теребовля

Теребовля кохана моя квітневого дня під час карантину

25.04.2020 18:43   Джерело: TeNews
Автор : Віктор Аверкієв

Просто неможливо не любуватись красою мого міста, хоч і карантин продовжується. Проте Красуня в одних окремих місцях просто сяє і блищить, а споглядаючи на інші, сумом й жалем серденько болить…

Коли йдеш вулицями міста, мимоволі порівнюєш його із дівчиною стрункою в українському строї та з кольоровим віночком на голові. Ось подув вітерець і ті різнобарвні стрічки розлітаються в різні боки розквітлими тюльпанами, іншими клумбовими рослинами, яскраво-зеленою травичкою, кущами та деревами з молоденьким листям. Особливо це помітно в Молодіжному парку, зеленіючими вербами понад рікою Гнізна.

В різні роки пам’ятається інколи спостерігались такі випадки: йде чоловік чи жінка і тут тобі, мовби ні з того, ні з сього зачинає копати невлаштовану доріжку, а чи асфальт, бруківку. Ще й слова промовляють нікчемні під час того: «А щоб тебе… Що це за країна?… Коли вже тут буде порядок?» - Та тому подібне. Так і хочеться у відповідь заволати грізно: «Не чіпайте мою рідну землю, мою Неньку! Бо ріднішої та гарнішої за неї немає ніде на світі. Ну і що, що там калабаня, вибоїна, бур’ян? Це ж усе моє, рідне. Не смій!» А позаду пам’ятник Героям Небесної Сотні мовчазно тебе підтримує, відчувається це кожнісінькою клітиною, ніби тепло спиною йде. Зрозуміло, і правителям нашим з голови до ніг дістається чимало. Але це вже справедливо, бо є за що. За що ж саме? Розглянемо декілька тих «за що», які видні кожному неозброєним оком і то вже не один рік.

Не хочеться в ці Світлі дні після Великодня поливати свою Дівчину струнку брудом, але ж.. Але припустімо, що вона одягла червоні гумові чобітки і їй те все не страшне. Та неприємне те мешканцям, дітям, її. Діти – вони на то і є діти: правдиві, чесні, без викривленої душі, прямолінійні.

Перерахуємо все таки деякі негаразди в рідному місті. Найперше, це те, що вже більше трьох десятиліть місто немає своєї каналізації. Ніби ото як дитина мала гадить під себе та все чекає, коли ж їй одягнуть підгузник нарешті. Сама ріка Гнізна вже й не плаче, а просто стогне безнадійно тоненьким струмочком, а береги її, особливо набережна поряд міської ради, навіть не прибиралась перед і після Великодня, а лежать вкриті купою галуззя та сміття. Далі - так і не розпочате будівництво зруйнованого пішохідного мосту, хоч зима була надзвичайно тепла, як ніколи. Та що там говорити? Навіть ратуша міської ради так і стоїть в риштовках, будівлі в центрі міста десятки років облізлі, лише приватних підприємців гарно виглядають. Той же Молодіжний парк – там те розпочато, не закінчене, інше розпочато – так і залишене. Коли вже наша Дівчина Струнка стрепенеться і залунає її задиристий сміх? Коли вона тупне червоним чобітком та піде собі в танець, ведучи за собою всіх своїх діточок?

Не хотілося фотографувати нині ті всі негаразди, хотілося лише красу зберігати наяву та в пам’яті. Проте надалі регулярно ми будемо відображати все-все в Теребовлі: і що доброго зроблено, і що залишається поганим.

А в цей час Дівчина наша, незважаючи ні на що, цвіте яскравим цвітом черешень, вишень, ранніх яблунь навіть і линуть понад містом у пилюці(бо немає чим зволожити вулиці) чаруючі запахи із Садиків та Садів…

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null


Віктор Аверкієв, фото автора


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews