Після створення Православної Церкви України в області розпочався інтенсивний перехід релігійних громад від ПЦУ МП до новоствореної Церкви. Хоча наприкінці минулого року процес пригальмував. Можливо, це пов’язано зі зміною влади в Україні.
Нещодавно митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій УПЦ МП заявив: «У нас 25 храмів захоплено, але усі священники залишилися в УПЦ і намагаються мати мир з усіма. Дякуємо Богові за те, що у нас більше як 25 храмів відібрали, але усі священники залишилися з відданою паствою, вірною Церкві Христовій, і продовжують своє служіння в будь-яких умовах», – сказав керуючий Тернопільською єпархією.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Мабуть, слово «захоплено» тут не доречне, бо були збори парафіян, на яких приймали рішення про перехід до ПЦУ, були й розпорядження голови ОДА. З кінця 2014 р. не 25, а 36 храмів (с. Кути Бережанського; парафії Успіння та Благовіщення с. Трибухівці та с. Стінка Бучацького; Бутин, Гніздичне, Кинахівці, Котюжини, Мусорівці Збаразького; Башуки, Дунаїв, Колосова, Куликів, Лішня, Розтоки Кременецького; Андрушівка, Бриків, Вовківці, Гриньківці, Залужжя, Кордишів, Круголець, Людвище, Малі Дедеркали, Матвіївці, Мирове, Новостав, Онишківці, Підгайці, Потуторів, Радошівка, Садки, Сураж, Темногайці, Тетильківці, Шкроботівка) було передано сучасній Православній Церкві України. Є храми, в яких Богослужіння відбувається почергово, у деяких селах УПЦ МП у стислі терміни звели нові церкви, в інших будують або Служби Божі проводять у парафіяльних будинках, капличках, житлових будинках, доїжджають в інші села, а в деяких парафіях справи щодо переходу перебувають на розгляді у судах.
Варто зазначити, що у с. Круголець Шумського району о. Олег Шліхта перейшов до ПЦУ разом із громадою.
Позиція духовенства УПЦ щодо «захоплення» храмів, де відбулися добровільні переходи громад, не є новою та використовується Московським патріархатом для демонстрації нібито утисків в Україні, насамперед, керівництва помісних церков, які вирішують питання про визнання ПЦУ.
Для прикладу, вже цього року в УПЦ могли розраховувати на такий необхідний і вигідний міжконфесійний конфлікт в селі Стінка Бучацького району. Священник УПЦ Василь Мойсюк, чи то з власної ініціативи чи за вказівкою «зверху», відмовився звільнити приміщення двох церковних проборств, одне з яких за законом належить громаді ПЦУ, а інше – громаді УГКЦ. Журналісти проросійських ЗМІ з нетерпінням чатували у Стінці на сюжети про «націоналістів», які виганяють священника з будинку. Не отримавши бажаної картинки, підіслані УПЦ писаки взялися за сільську раду, яка нібито відмовлялась надати земельну ділянку для будівництва нового храму. При цьому, «чомусь» залишили поза увагою те, що керівництво УПЦ вимагало оформлення ділянки для зведення церкви на ім’я конкретної запропонованої особи, категорично відмовилося від реєстрації громади, як цього вимагає законодавство, а також те, що у 2006 році попередній настоятель храму УПЦ о. Сергій Слободян, який тепер прислуговує окупантам в Криму, вже отримав від сільради 66 сотих.
