Відділ образотворчого мистецтва Теребовлянської мистецької школи

Опубліковано:
15 Лютого, 2020

Розпочинаємо знайомити читачів із роботою кожного відділу, вищевказаної школи. З публікацій можна буде дізнатися як діти різного віку проводять час в установі, чого і яким чином навчають їх вчителі, а також про успіхи та досягнення. В школі педагоги навчають учнів малярству з особливим підходом та майстерністю, розвивають їх Богом дані здібності й діти за короткий час вже виставляють своє роботи на різних обласних та Всеукраїнських конкурсах.

Слід відмітити, що в школі даного відділу саме завдяки професіоналізму педагогів, їх вмілому та доброзичливому ставленні, індивідуальному підході до кожного учня, кожен з них може досягти значних успіхів у своєму захопленні та згодом стати неабияким художником.

Про даний відділ розповіла засновник його, викладач школи, а також викладач  Теребовлянського коледжу культури та мистецтв Віталіна Липка: «Ще в 2010 році на прохання директорки цієї школи я допомогла створити відділ образотворчого мистецтва. Від тоді й працюю з дітьми тут. В нашому відділі працюють три викладачі, в нас є багато предметів, один з них – композиція, який викладаю я. Ми з учнями вчимося фантазувати, уявляти та абстрагувати під час роботи, але все поки що беремо з натури, наприклад, з природи, реальних натюрмортів тощо. На основі цього діти творять щось своє, притаманне їх вподобанням та уяві, при цьому вони розвивають свої внутрішнє бачення, мислення, вміння все те відображати на полотні. Зрозуміло, ми в своїй роботі використовуємо не лише такі прості фарби, як гуаш, акварель, а вже й акрил, олійні фарби. Більшість наших дітей хочуть стати визначними художниками і це дуже приємно, що у них такі прагнення, така глобальна мета ще з дитинства. Через це ми всіляко намагаємося сприяти їм у всьому, віддати все, що самі вміємо та знаємо, застосовуємо в навчанні різні техніки та способи. У відділі навчається 50 учнів, є підготовчий і ще чотири класи, заняття проходять, коли в дітей закінчується навчання в масовій школі – це десь з 14.30-15.20 і до 19-19.30, один клас таким чином відвідує нашу школу два рази на тиждень. Розклад дітям складається так, щоб вони могли змогу відвідати за той час ще й інші гуртки за бажанням.

До минулого року заввідділом була я, але через сімейні обставини вже далі не мала змоги очолювати відділ, тому запропонувала керівництву колишню свою випускницю та дипломницю коледжу на цю посаду Оксану Бруц. Вона має великий потенціал, знання та педагогічний хист й з успіхом нині керує відділом».

Того дня, 13 лютого 2020 року, автору цих рядків вдалося відвідати заняття у кожного з трьох викладачів, під час цього діти ділилися своїми враженнями, досягненнями та бажаннями(див. відео). Також вдалося побачити, що холи коридорів оформлені фактично саме дітьми та викладачами даного відділу – всюди картини, картини, аплікації, інші цікаві вироби і знову картини.

Поділилася розповіддю про свою роботу і Оксана Бруц: «Заввідділом я ось вже другий рік, веду підготовчу групу(7-9 років), перший(10-11 років) і другий(11-12 і залежно хто, коли поступив до школи) класи. А в загальному, навчаються нашій школі діти до 15 років. Тепер у нас урок композиції в 1-му класі, малюємо в молодших класах гуашшю та аквареллю. Зараз проводимо самчиківським  розписом(Приміт. авт.. –  вид українського декоративно-ужиткового мистецтва; переважно сюжетний, виконується великим зубчастим малюнком, схожим на гобеленовий) дерево життя. В техніці композиції розрізняють симетрію, коли дві половини малюнку якогось предмету  віддзеркалюють одна одну і асиметрію, коли цього немає(приміт. авт.. – див. фото та відео). Проходять нині у нас перший і другий уроки, а на 4-5 уроках будемо малювати асиметрію».

Третій викладач Роман Солтисік сказав: «В нашому відділі працюю вже 9-й рік, майже з його заснування, крім того, ще викладаю в коледжі. Таким чином поєдную дві роботи і це мені дуже до вподоби, адже працюю з дітьми різних вікових груп, тому порівнюю їх працю, відношення до неї. Так, у студентів вже більш-меш сформовані характери і вони до свого  навчання відносяться по дорослому, свідоміше, можуть планувати свою діяльність і т.п. А школярі мають дуже багато мрій, які хочуть здійснити всі та відразу, проявляють небувалий запал, сьогодні їм те подобається, а завтра зовсім інше. Тому й підходи виховання та навчання потрібно шукати інші, вивчати індивідуальні особливості кожної дитини. Не менш захоплююче зрозуміти, увійти у внутрішній світ кожної дитини, як і здійснювати сам процес малювання. До речі, цього року до Шевченківських днів в  Києві буде приурочений відповідний конкурс дитячих робіт зі всієї України, а перед тим в Тернополі проходив відбірковий захід, на ньому якраз була відібрана робота нашої учениці Вікторії Вітовської та вже відправлена до Києва. Зараз вона вам сама про себе розповість. Минулого року інша наша учениця на обласній олімпіаді зайняла третє місце».

Вікторія Вітовська розповіла, що захоплюється малюванням ще з малку, а зараз закінчує 4 клас і буде випускатись зі школи. Цікаві її відповіді були на такі поставлені запитання – Який малюнок був у тебе першим? – Її відповідь, – Першого я намалювала татка свого із серцем. – Із серцем в руках? – Ні, в грудях. – А чим ти і як малюєш – душею чи руками? – Дівчина не по роках мудро відповіла, – Я відчуваю душею, а малюю руками(див. відео).

Доповнила своїх працівників директорка закладу Людмила Туревич: «25 березня цього року в Тернополі буде проходити обласна олімпіада з рисунку та живопису й на неї поїдуть 2-3 наших учнів. Як проходять подібні олімпіади? Кожний учасник буде мати окреме місці, умови та засоби для виконання-малювання завдання. Окремо хочу сказати про наш образотворчий відділ. На мої думку та відчуття – цей відділ в нашій школі задає всьому тон, енергію, запал до творення. Наприклад, до Нового року та Різдва ними було створено таку собі абстрактну ялинку(ідея Віталіни Липки), де на нитках підвісили власноруч виготовлені іграшки,  роботи учнів, що значно прикрасило всю школу та розвинуло цікавість як у дітей, так і в їх батьків, до того це ж екологічно добре, адже не потрібно зрізувати живі рослини. А тепер до Дня Святого Валентина на тому ж місці красуються мовби живі червоні(але паперові) сердечка(Приміт. авт. – див. відео і фото). Кожен, хто заходить до школи, відразу відчуває, що йому піднімається настрій, росте небувала радість та захоплення. А на Великдень вони обіцяли зробити Великоднє дерево з крашанками-писанками. А ще у нас незабаром буде нова й оригінальна дошка пошани учнів. Приємно працювати з такими педагогами! Щиро дякую вам, друзі, за ваш талант та працю від усієї душі!»

На закінчення зустрічі викладі образотворчого відділу привітали всіх з Днем Святого Валентина під гірляндами червоних тріпочучих сердечок.

На стінах класних кімнат та холу радують око картини учнів, які побували на багатьох виставках-конкурсах, в тому числі й на Всеукраїнських. Це пейзажі куточків рідного міста, краю, ікона Божої матері та багато інших, всіх неможливо перерахувати. Можливо багато учнів цієї школи згодом стануть відомими художниками на всю Україну, на весь світ і якось завітають у рідні пенати своєї юності. Вони з приємністю згадають своїх педагогів, друзів по пензлю, вдихнуть знову повітря школи, просякнуте творчою енергією й почнуть творити з новою силою та завзяттям неперевершені полотна для сучасників, нащадків…

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

Більше фото можна переглянути ТУТ

Віктор Аверкієв, фото автора

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Теги: #мистецтво, #новини тернопільщини, #новини тернополя, #теребовля, #тернопіль, #тернопільські новини, #школа
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна
Статті
Інтерв'ю
“Це те місце, де я повинен бути”: історія бізнесмена, який переїхав з Гонконгу до Кременця
20:11, 18 Квітня, 2024

“Це те місце, де я повинен бути”: історія бізнесмена, який переїхав з Гонконгу до Кременця

Блоги
Найбільше читають: