Кіборг Віталій Зварич залишив Донецький аеропорт 23-го січня – останнім зі своєю групою. Це один із тих бійців, які тримали оборону аеропорту. У День пам’яті кіборгів він розповів кореспондентам Суспільного про події 2015-го.
45-річний Віталій Зварич показує військову форму з медалями та орденами. Серед них нагрудний знак “За оборону Донецького аеропорту”. Під формою інший костюм – снайпера. Чоловік розповів, як 18 січня 2015-го року пробивався до своєї групи в Донецький аеропорт, адже чоловік був у відпустці і не встиг заїхати разом з нею:
Перегляньте також:
- Шанс нам знову дала Америка – трохи пізно, добряче потріпавши нерви
- Військова з Тернопільщини отримала нагороду від Головнокомандувача ЗСУ
“Нас, короче, приводять до ЛТМБ, кажуть: вас їде 14 чоловік, а я кажу, як 14 чоловік втиснуться в цю карамбайку. Сидиш бронік підпер, автомат десь на колінах, бронік чийсь лізе і ти на комусь. Той на тому. Один в ЛТМБ в нас чи помер, чи серце стало. Ми його витягнули вже був 300-тий, довезли назад став 200-тий”
Віталій показує на фото багатоцільовий транспортер – легкий броньований автомобіль, в якому 14 бійців проривались в аеропорт:
“І ми прориваємось на повному ходу до вишки. Наша точка – пожежне депо. Вже вийшов, тут гради літають, там дивлюсь лежить без ноги. Це вже сама вишка, це вже була така руїна”.
Термінал сепаратисти захопили 21 січня, надійшло повідомлення про штурм пожежної станції, у якій перебував Віталій:
“Командир каже там завтра будуть штурмувати, а я кажу до командира, кажу слухай, що мені робити. А він каже що…Кажу що мені робити….паспорт там написано: вулиця Степана Бандери, кажу: воєнний білєт в ньому написано командир віділення взводу снайперів. Яку сторінку починати їсти, а командир сидить і каже: ну ти даєш, ти б сюди ще маму з татом привіз”.
На кухні готує сніданок дружина кіборга Наталія Зварич. Вони познайомились у відпустці перед поїздкою Віталія в Донецький аеропорт. Нікому з рідних чоловік не розповідав, де він знаходиться. Про це знала тільки наречена:
“Вже як він їхав в аеропорт, то він сказав: мене забирають. З арепорту він не дзвонив, але тільки вийшли, він сказав – я є”.
Це Фунтік, є ще 11 котів, каже Віталій Зварич. За його словами, коти йому допомагають психологічно реабілітуватися:
“Для мене коти, пес, це для мене – терапія, в мене ранок починається: я це йти їм дати їсти, гладжу”.
Віталій йде до Дністра в Заліщиках. Він згадує, як прикривали вихід кіборгів з вишки. Віталій каже, його група 23 січня останньою виходила з аеропорту:
“Нам дзвінок: Адам – ви крайні, нікого вже нема, все що можна зробили. Ми на раз- два- три стріляєм, і ви виходите. Наші криють аеропорт. Ми під цей залп починаємо виходити. Вони криють тут, і сєпари почали крити. То дорога була: так отак ми йдемо. Як море Моїсей, що море розходиться, і тут йдем. Там луплять, там лупить, все світиться освіщається та дорога. Кіборг – це звичайна людина. Кіборг для мене це дух незламності”.
Оборона терміналів аеропорту тривала 242 дні з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року під час війни на сході України. 16 січня, за ініціативою самих кіборгів, у різних містах України вшановується День пам’яті захисників Донецького аеропорту та усіх загиблих воїнів.
З Тернопільщини загинули чотири кіборги – Ігор Римар, Іван Вітишин, Володимир Трух і Вячеслав Мельник, повідомила пресофіцерка Тернопільського обласного військового комісаріату Олена Величанська.
