Плекаймо та сіймо любові насіння – головний лейтмотив казок Тамари Гнатович

22.01.2020 10:43   Джерело: TeNews
Опубліковано : Валентина Семеняк

Напередодні Новоріччя відбулася інсценізована вистава віршованої казки-п'єси "Сію, сію, посіваю..." тернопільської поетеси Тамари Гнатович. А поставили її учні 6 класу Снігурівської школи Ланівецького району, що на Тернопіллі (педагоги Галина Сеник, Ольга Волохата).

«Сію, сію, посіваю..." – під такою назвою нещодавно вийшла друком і сама книга згаданої авторки у тернопільському видавництві «Підручники і посібники», куди увійшла ще одна казка-п’єса «Крихта хліба» (обидві у музичній обробці Миколи Ведмедері).

Писати для дітей – це Сізіфова праця, яка потребує особливого стану душі: вселюбові , вседоброти, всерадості, а ще – бажання творити добро. Бо тільки тоді серце стає надчутливим до світу, до найменших його проявів. Відома тернопільська поетеса Тамара Гнатович – володарка такого серця. У її творах особливий казковий світ, де герої буквально пронизані моральними чеснотами. Відтак у них лагідні серця, щасливі усмішки і всеохопне бажання творити добро.   

А сьогодні, коли світ потребує позитивних вражень і добрих вчинків, це надважливо. Її твори для дітей не просто міцний фундамент у вихованні дітей, а ще й своєрідний стартовий майданчик для вчителів і батьків у процесі їхньої співпраці упродовж  навчального року, та й не тільки. У новій казці «Сію, сію, посіваю…» поетеса зібрала чималий гурт неймовірних героїв: Сівач, Сніговійко, Янгол Світла, Зернина Жита, Зернина Пшениці, Сонце, Дерева, Пісня-Колядка, Пісня-Щедрівка, Нечуй-Вітер, Сонько-Дрімко, Зоря Світанкова, Зоря Вечорова, Місяць-Дідух, Новий Рік. Вслухаймось у ці опоетизовані назви… Вони – дихають правічністю і несуть в собі непроминальну і живильну інформацію про вікопомні традиції нашого краю. Така пізнавальна інформація вкрай важлива, особливо для дітей, для їхнього світосприйняття. А ще казки Тамари Гнатович щедрі на символіку. Так сіяч-хлібороб на наших землях з давніх давен перебував в особливому статусі і його часто прирівнювали до чоловіка Матері-Землі. Зернина – це символ плодючості і незнищенності природи і життя. Зоря сповіщає про початок творення Всесвіту. А пісня (колядка, щедрівка, народна) – це душа нашого народу, це його оберіг. Нечуй-Вітер – чудодійна трава, яка за давніми переказами зупиняла вітер…

«Сію, сію, посіваю» це боротьба добра і зла. Завдяки вже згаданих героїв «битву виграла потужна справжня, щира дружба». Це гарний зразок, як за будь-яких обставин не падати духом, триматися єдності і допомагати одне одному.  Слово «сіяти» викликає асоціації зі словом «зерно». Однак сіяти можна не лише його, а й добрі вчинки. До слова, це головний лейтмотив усіх творів Тамари Гнатович, які вона написала для дітей. Тому не втримаюся, щоб не процитувати величальне побажання одного з казкових героїв – Нового Року:

«Теж бажання сію щиро

Радості, Достатку, Миру!

Щедро вродить хай Землиця

Будуть Хліб Святий, Водиця!

Біди згинуть геть з журбою,

Світ постане з Добротою!

І на всі земні століття

Ви у щастячку зігріті!».

«Крихта хліба» – віршована казка-п’єса. У новому творі авторка висвітлює важливу тему для кожної людини – тему хліба. Що буде, якщо зникне зерно з якого випікаємо хліб? «Тож разом із героями віршованої казки-п’єси відвернімо ту небезпеку, яка щохвилини чатує над нами. Хай Світло і Добро завжди перемагають та наповнюють наші душі та серця!» – йдеться в анотації до сакрального твору. Ні для кого не секрет, що навчати бережливому ставленню дітей до хліба, треба ще змалечку. А дорослі вже мають бути тільки позитивним прикладом для наслідування. Тамара Гнатович звернулася до актуальної теми. І жанр «казки» для її висвітлення так само не просто доречний, а вдало обраний. Адже це найулюбленіший жанр дітлахів! Хто ж, як не казка? Якраз вона й здатна допомогти дитині повірити у написане, перейнятися казковим сюжетом і копіювати позитивні добрі вчинки книжкових героїв. А тим більше, казка сучасна. Де головні герої вміють користуватися комп’ютером, флешкою. Їх тут чимало: Крихта хліба, Синичка, Горобчик, Ворона, Дятел, Жайвір, Кішка, Півень, Сова, Сорока, Щиглик, Яструб, Вітер, Піч, Фея. Тема боротьби добра і зла – вічна. Змінюються епохи, устрої, змінюється світ, але залишаються жити на землі вічні вороги людини і всього живого гнів і зневіра, недбальство, ненависть, лінь, лихварство, заздрість. Що треба зробити, щоб їх перемогти? Відповідь знайдете на сторінках повчально-пізнавальних казок-п’єс тернопільської письменниці Тамари Гнатович:«Пустило Добро в наших душах коріння// Нам крихта прозріння і мудрість дала,//Плекаймо та сіймо любові насіння!// Щоб щедрості нива зі щастям цвіла!».

Валентина СЕМЕНЯК


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews