7 січня особлива духовна радість обіймає кожного з нас, бо цей день – незвичайний. Ми прославляємо одну з найвеличніших подій Священної історії щирим і сповненим радості привітанням: «Христос рождається – Славімо Його!»
Нова радість стала,
Яка не бувала
Над вертепом звізда ясна
Увесь світ засіяла…
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Теребовлянці ще 6 січня по особливому готуються до свята. Зранку в будинках готують страви для святкової вечері. У кожному будинку наряджають ялинку, прикрашають іграшками. Біля неї –дідух. Наші предки, та і ми зараз віримо, що в ньому перебувають духи дідів – прадідів, заступників будинку. До Святої вечері господині по можливості намагаються наготувати 12 традиційних страв (12 місяців в році, 12 апостолів Христа), які ставлять на стіл, накритий білою скатертиною. Її готують з вареної пшениці та тертого в макітрі маку, заправляють медом, добавляють горіхи, родзинки. Крім того, на столі мають бути борщ-капусняк з вушками (маленькі варенички з грибами), оселедець, голубці з тертої картоплі, грибна підлива, горох, квасоля, узвар (компот з сухофруктів), пампухи, вареники з різними начинням(картопля, капуста). Коли вареники готуються, можна в них вкласти декілька монет (вважається, кому попадеться вареник з монетою – той буде щасливий весь рік). Всі страви готують пісними, в цей же час готують блюда і на Різдво: голубці з м’ясом, холодець з м’яса і риби, всілякі салати, вудженина та ковбаса тощо.
Як тільки на небі зажевріє перша зірочка, всі збираються на святкову вечерю. Якщо сім’я живе в приватному будинку, де є тварини, то перед Святвечором господар виносить на вулицю кутю і пригощає всіх тварин, які є в господарстві. Є повір’я, що на Різдво тварини розмовляють між собою. Господар входить в будинок, виголошує молитву, всі сідають за стіл. На столі запалюють свічку. Є і таке повір’я: якщо свічка горить рівно, то всі присутні за столом цього року будуть живі і здорові. Ще є одна традиція на Різдво в теребовлянців: Свята вечеря – свято родинне, але на столі ставлять тарілку для гостя, якщо такий з’явиться. На вікні ставлять тарілку з кутею за померлих, щоб вони знали, що про них пам’ятають. Самий старший в родині три рази хрестить кутю після чого поздоровляє всіх з Різдвом Христовим і всі починають вечеряти. Спершу всі коштують кутю, а потім всі інші страви.
Після вечері звучать колядки. Зі столу посуд не забирається, щоб духи могли прийти і повечеряти. Зрозуміло, все описане може в тій чи іншій мірі варіювати.
Ніч перед Різдвом – це особлива, свята ніч, тому світло горить до ранку. Відразу після Святої вечері та в наступні святкові дні приходять колядники, або вертепники, вони по можливості беруть з собою срібну зірку, дзвіночки, шопку (маленький будиночок, зроблений з дерева і накритий соломою), у якій в ясельках спить маленький Ісусик. Колядники розказують про народження Христа, звучать колядки, після чого господарів поздоровляють з Різдвом, бажають щастя і здоров’я в Новому році.
В Теребовлянській ПЦУ Св. рівноапостольного князя Володимира 6 січня відправляється Велике Повечір’я. Після цього всі йдуть на Святу вечерю, а вранці йдуть на Різдвяну утренню. Після служби розходяться по домівках та чекають гостей, або самі йдуть відвідати родичів, знайомих.
Щороку, народження Христа нагадує про те, що Бог завжди з нами, пам’ятає про нас і любить нас. Він бажає нам всім миру і добра, щоб зірка, яка зійшла над Вифлиємом під час його народження, освітлювала нам шлях до добра і щастя.
Нехай новонароджений Ісус обдаровує Вас своїми ласками і зсилає на Вас своє благословення! Миру, злагоди і любові Вам у новому 2020 році!
Віктор Аверкієв, фото та відео автора
