Спілкуючись якось із п’ятикласниками однієї з тернопільських шкіл, випадково зачепила тему родоводу. «Діти, а підніміть-но, будь ласка, руки, хто знає, як по-батькові ваших дідусів та бабусь?». Вгору здійнялось тільки кілька. А дітей на зустрічі було понад двадцять…
Насправді ця дослідницька стезя не особливо популярна, скажімо, будь-де. Все тому, що потребує сили волі, сили духу, працелюбності і терплячості. А ще б я окреслила її такою рисою як любов до малої батьківщини. Це дуже важлива мить. Адже з духовного витоку починається і формується любов до Великої Батьківщини, конкретно – до України. Незвичайне Дерево Родоводу побачила у Коханівській ЗОШ І-ІІ ступеня на Тернопільщині. Дерево Родоводу… директорів цієї школи. Розмір вражає великою розмаїтою кількістю прізвищ, які разом і кожне окремо несуть в собі велику інформацію не просто про людей, а й про землю, на якій вони жили, працювали і творили. До слова, у цій школі є стенди, які присвячені різним історичним подіям, до яких причетні односельці: всі війни минулого століття, Афганістан, Чорнобиль, АТО… А яка чудова «Бабусина світлиця» в історичному кабінеті!
Перегляньте також:
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
- На Тернопільщині переселенці можуть отримати грантові кошти на відкриття власної справи
«Це ідея моєї попередниці Буднік Галини Олександрівни, – каже директорка школи, вчителька історії Тетяна Білоус. – Хронологію цього дерева розпочато років 10 тому. Оформив стенд художник Віктор Руденський. При підготовці до 50 -річного ювілею школи я зібрала всі 50 випусків, до цього часу всіх не було. Що цікаво, на основі «Дерева» був створений навіть фільм, режисером якого є Олексій Куц».
Вдивляєшся у світлини і, мимоволі, згадуються прислів’я «Наш рід добрий на плід», «Шануй батька і неньку – буде тобі скрізь гладенько». А вчителі, як відомо, другі наші батьки. Сумнів бере стосовно того, чи є ще десь подібне Дерево в Україні? Якби там не було, але це чудовий приклад для наслідування. Чимдуж беріться до роботи! Вивчайте, досліджуйте, наснажуйтеся на добрі справи, згадуючи про інших, про тих, хто колись був причетний і до вашої життєвої стежини.
Фото: Валентина Семеняк
