2020-й рік: конфлікт між старим комуністичним (совковим) та новим європейським способом мислення триватиме

23.12.2019 21:43   Джерело: TeNews
Опубліковано : Валентина Семеняк

Вже стає звичним, що з приходом кожного Нового року всі з нетерпінням очікують на різноманітні прогнози і пророцтва для найближчого майбутнього не лише країни, але й всього світу. У цей проміжок часу можна прочитати буквально «про все». І головне, щороку з’являються все нові й нові імена то карпатських мольфарів та мольфарок, то віщунів та віщунок. Прикро тільки те, що передбачення, зазвичай, у всіх різні і не співпадають. Відтак не знаєш, кому ж вірити? Пропоную звернутись до науки і зазирнути у світ цифр та чисел. За допомогою звернемось до доктора економічних наук,  професора кафедри обліку і оподаткування Тернопільського національного економічного університету, академіка Академії економічних наук України Василя Дерія.

- Пане Василю, упродовж багатьох років  ви займались науковим дослідженням і викладали економічний аналіз. Що він «каже» з цього приводу? Адже насправді духовний аспект не може існувати без матеріального, і – навпаки.

Аналіз є загальним методом, який так чи інакше застосовують у різних видах наукової роботи, а також у всіх, без винятку, сферах людської діяльності. Дослівно термін «аналіз» означає поділ цілого на частини з метою детального дослідження кожної з них і підготовки певних висновків та пропозицій. Економічний аналіз це аналіз певних економічних процесів, фактів, явищ. За допомогою економічного аналізу можна складати відповідні економічні прогнози (оптимістичні, реалістичні та песимістичні). Зазвичай, більшість провідних українських економістів складають прогнози саме у цих трьох вимірах.

- Чи існує в нашій країні єдина система економічного аналізу (прогнозу)? Як це відбувається практично?

Єдиної системи макроекономічного аналізу (прогнозу) в Україні немає. Проте за колишнього союзу,  у Києві, функціонував Держплан УРСР, який, до певної міри, виконував функцію єдиного центру макроекономічного аналізу та прогнозування у колишній радянській республіці. Звідти доводились планові показники для галузей економіки, областей, великих міст і підприємств, організацій, закладів. Там формувалась потужна інформаційно-аналітична база, складались складні моделі перспективного розвитку економіки й окремих галузей.  Нині, коли є різні форми власності та форми господарювання, а також комерційна таємниця на частину управлінської інформації, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Державна служба статистики України, інші центральні і місцеві органи виконавчої влади мають певні відкриті та закриті (обмежений доступ) інформаційно-аналітичні бази для формування і здійснення відповідних заходів у системі стратегічного, тактичного та оперативного управління.

- У нас є свої напрацювання чи треба запозичувати досвід розвинутих країн з організації та методики аналізу кон’юнктури ринку?

- Ми уже понад 20 років активно запозичуємо досвід розвинутих країн з організації та методики аналізу кон’юнктури ринку. Зокрема, досвід США, Канади, Японії, Німеччини, Франції та інших країн світу щодо аналізу динаміки і циклічності розвитку відповідного ринку, показників попиту та пропозиції на цьому ринку, масштабу і структури ринку, а також ділової активності учасників такого ринку та ризиків, що на ньому можуть виникнути.

Для України основними ринками збуту продукції (товарів, робіт, послуг) є енергетичний, житлово-будівельний, телевізійних комунікацій та інформаційних технологій, освітніх послуг, промислових товарів  і продовольчий ринки тощо, а також фондовий та грошово-валютний ринки. Аналіз цих ринків здійснюється нині, переважно, з широким використанням ІТ-технологій, на основі розрахунково-платіжних та контрольних систем (апаратів), додатків до смартфонів, автоматизованих лічильників, електронних карток, апаратів зчитування штрих-кодів і  т. д. Держава має взяти на себе вирішення питання щодо обмеження верхньої межі рівня рентабельності товарів (продукції, робіт, послуг) роздрібного продавця, кількості посередників від виробника до покупця не більше трьох, а також щомісячного регіонального моніторингу цін на основні групи та види товарів (продукції,робіт, послуг).

- І на завершення. Ваші спостереження впродовж останніх років підказують про те, що… Україну чекає економічний розквіт чи крах?

- Однозначно, що економічного краху України не буде, якщо на це не вплинуть якісь надзвичайні  політичні, економічні чи військово-стратегічні обставини. Проте, у найближчі роки не варто сподіватись і на суттєві зміни в економіці. Дехто тішиться з того, що в Україні дешевшає курс американського долара. Фахівці стверджують, що це тимчасове явище і він може різко подорожчати.

Не тішить і те, що дохідна частина багатьох наших бюджетів уже протягом декількох місяців не виконується. Спостерігається відплив іноземних інвестицій з України. А ще у нас майже 2,2 млрд. сукупного державного боргу, що становить понад 60 % від суми валового внутрішнього продукту (ВВП). Окрім того, у 2020 році існує висока ймовірність виникнення світової економічної кризи, а також є передбачення одного з астрологів про прийдешній неврожайний рік. Проте, щоб там не було, я маю надію, що українці з гідністю зустрінуть та проведуть 2020 рік. Він буде дуже складним і суперечливим. Конфлікт між старим комуністичним (совковим) та новим європейським способом мислення триватиме, а боротьба українців за повністю незалежну від російського агресора державу, нерідко  набуватиме форм відкритих і прихованих протистоянь на фронті та у тилу.

Можливо, 2020 рік принесе на українську землю мир, але ціну цього миру важко буде визначити і зрозуміти, бо, можливо, доведеться за це зробити болючі кроки у напрямку значних втрат потенціалу, ресурсів, перспектив. Причиною миру може стати і розпад РФ або відхід старого кремлівського диктатора у небуття тощо.

Загалом, як на мене, то Україну очікує велике майбутнє, але це станеться, напевно, за 20-30 років, коли ми, нарешті,  позбудемось радянського способу мислення і поведінки. Кожен українець повинен дбати за Україну, за себе та свою родину. Лише після докорінних системних змін в політиці, економіці, енергетиці та громадському житті можемо розраховувати на динамічний і стабільний розвиток України.

Спілкувалась Валентина Семеняк


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews  



Загрузка...