«Ми проводимо децентралізацію за європейськими зразками, але при цьому спираємося на історичні традиції місцевого самоврядування в Україні».
З таких слів розпочав презентацію концепції проекту змін до Конституції в частині децентралізації народний депутат, член комісії з питань правової реформи Олександр Корнієнко.
Перегляньте також:
- На Тернопільщині переселенці можуть отримати грантові кошти на відкриття власної справи
- Більше мільйона гривень надійшло до місцевих бюджетів Тернопільщини за місця для паркування транспортних засобів
Зміни до Конституції, що пропонуються, мають наблизити владу до людей, забезпечити імплементацію Європейської хартії місцевого самоврядування, зробити незворотним процес децентралізації, створити новий спроможний адміністративно-територіальний устрій.
Принципи формування системи місцевого самоврядування, на яких ці зміни базуватимуться, такі ж, як і в розвинутих європейських країнах:
Субсидіарність – проблема вирішується там, де вона виникла, а послуги надаються на найбільш наближеному до людей рівні.
Повсюдність – більше не буде територій, на які не поширюється юрисдикція органів місцевого самоврядування.
Фінансова самодостатність – матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування – це земля, майно, природні ресурси, місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків.
«Також у Конституції залишаємо важливий принцип – держава компенсує витрати органів місцевого самоврядування, спричинені рішеннями органів державної влади», – сказав Олександр Корнієнко.
Щодо конкретних змін у адміністративно-територіальному устрої автори концепції пропонують трирівневу систему: громада – округ – регіон.
Громада – головна (базова) ланка місцевого самоврядування. Вся територія країни буде покрита громадами. Саме на рівень громади передається максимум повноважень. Голову і раду громади пропонують обирати на 4 роки, а не на 5, як зараз. Рада громади формує виконавчий комітет, яким керує голова громади.
Округ – субрегіональний рівень. Отже райони ліквідовують, а на субрегіональному рівні з’являються округи. Але округ – це не замінник сучасного району. Площа округів буде значно більшою, а отже їх буде менше – близько 100 (районів зараз 490). Функція округів – не така, як у сучасних районів. Автори концепції схиляються до того, що округ – суто адміністративна одиниця і місцевого самоврядування на цьому рівні не буде. Відповідно, не буде і місцевих рад.
«Є філологічні дискусії, як назвати цей рівень – округ, повіт чи залишити назву район. І ми будемо обговорювати усі пропозиції. Але важливо – не як це називатиметься, а як працюватиме, яким буде зміст. І на субрегіональному рівні найбільш ефективною ми вбачаємо суто адміністративну функцію», – сказав Олександр Корнієнко.
Хоча він зазначив, що можливість самоврядування і на рівні округу все ще розглядається.
Регіон – це усі сучасні 24 області та Крим. Їхні межі не змінюватимуть. В регіонах залишаються ради, які, на відміну від сучасних облрад, зможуть формувати свої виконавчі органи. Обиратиметься рада на 4 роки, а не на 5, як зараз. Основна задача ради – розвиток регіону: прийняття бюджету, втілення державних програм, управління спільним майном громад регіону тощо.
Зміни торкнуться не лише місцевого самоврядування, але й виконавчої влади. Місцеві адміністрації будуть ліквідовані. Натомість пропонується запровадити інститут префекта. Звичайно, буде встановлено певний перехідний період для створення і налагодження роботи цього інституту.
Передбачається, що префекти будуть держслужбовцями. Їх призначатиме і звільнятиме Президент за поданням Кабінету Міністрів. Префекти працюватимуть в регіоні чи окрузі три роки. Далі – обов’язкова ротація. Два строки поспіль префектом однієї території бути не можна.
«Ми беремо курс на професіоналізацію префектів. В умовах постійної ротації префект стає більш професійним і досвідченим. Цього не було з головами ОДА і РДА, які змінювалися з приходом нової влади в країні», – зазначив Олександр Корнієнко.
Префекти забезпечуватимуть взаємодію територіальних органів центральних органів виконавчої влади та наглядатимуть за додержанням ними Конституції і законів України.
Також префекти будуть координувати виконання державних програм на підзвітній території.
У повноваженнях префекта – спрямовувати і організовувати діяльність територіальних органів ЦОВВ та забезпечувати їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації.
Найбільш дискусійне повноваження префекта – здійснювати нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування.
Автори концепції, як і раніше, пропонують, що дію актів органів місцевого самоврядування, які, на думку префекта, не відповідають Конституції чи законам України він може призупинити і одночасно звернутися до суду. І лише суд може їх скасувати, якщо вони дійсно будуть визнані незаконними.
А от акти органів місцевого самоврядування, які загрожують безпеці чи територіальній цілісності України, префект матиме можливість скасувати одразу.
«Питання, які рішення органів місцевого самоврядування префект зможе призупиняти, а які – ні, ще обговорюється. Зараз ми збираємо пропозиції від громадськості і від асоціацій органів місцевого самоврядування, на основі яких прописуватимемо цю норму у відповідному законопроекті», – сказав Олександр Корнієнко.
Народний депутат також повідомив, що паралельно із зазначеними змінами до Конституції напрацьовуються й законопроекти, важливі для впровадження децентралізації: про адміністративно-територіальний устрій, про місцеве самоврядування, про службу в органах місцевого самоврядування та інші.
Очікується, що проект конституційних змін буде спрямований до Конституційного Суду України вже на поточній сесії Верховної Ради.
