«Рак – крупним планом»: що треба знати кожній жінці

20 жовтня – Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози.

20.10.2019 13:43   Джерело: Хотинські вісті
Опубліковано : Новини Тернопільщини

У рамках соціального проєкту «Рак – крупним планом» розповідаємо про симптоматику, діагностику та методи лікування різних видів онкології. 

З нагоди дня боротьби з раком молочної залози консультує про те, як не захворіти на цю недугу та куди звертатися у випадку її діагностування, головний лікар Чернівецького обласного онкологічного диспансеру Ілля Тащук. 

Часто діагноз «рак молочної залози» жінка розуміє так: «Якщо навіть виживу, залишуся без грудей». Незважаючи на те, що це виліковна хвороба, неувага до себе та страх для багатьох стають перешкодою для одужання. Але життя після недуги є, жіночу красу вже давно здатні зберегти спеціалісти.

 
  
 – З чого починається боротьба з раком молочної залози? 

– Основне, найперше завдання – виявлення захворювання на ранній стадії, що можливо тільки завдяки впровадженню мамографічного скринінгу, – розповів Ілля Тащук. – У різних країнах пацієнток у віковій категорії від 45–50 до 65–70 років щонайменше раз на два роки запрошують на проведення безоплатної мамографії, в деяких державах додають ще ультразвукове дослідження молочних залоз. 

Читайте також

Тернополяни зібрали кошти, необхідні для втілення у життя мрії дівчинки, яка поборола рак
«РАК_КРУПНИМ_ПЛАНОМ»: у Тернополі презентують медійно-соціальний онкологічний проєкт

При цьому можна виявити так звані допальпабельні форми, коли ні пацієнтка, ні лікар-мамолог не пальпують пухлину, тобто вона доволі маленьких розмірів, і тоді результат лікування вважається найуспішнішим. 

Для впровадження такого дослідження в Україні потрібно закупити велику кількість мамографів (для Чернівецької області необхідна наявність як мінімум десяти мамографічних комплексів), організація кол-центрів, залучення фахових спеціалістів. 

Це має бути безоплатно, інакше людей не залучити до цього. Адже багато хто говорить: «Поки нічого не болить чи поки я нічого не знаходжу – не морочте мені голову».  

Окрім соціальної реклами, медіа-проєктів, для сприяння ранньому виявленню онкологічних недуг мають бути певні фінансові «втручання». Що я маю на увазі: наприклад, якщо в Європі людина не з’являється на планове обстеження з поважної причини один або два–три рази, коли її запрошують повторно, то їй загрожують певні санкції від роботодавців або від страхової компанії, в якій вона застрахована. А в Україні поки залишається тільки самообстеження... 

Коли у пацієнта виявляють якесь утворення, наступне завдання – виключити або підтвердити його злоякісність. Є певний комплекс обстежень, зокрема у переліку – пункційна біопсія (здебільшого це товстоголкова біопсія): за допомогою обладнання під місцевим знеболенням робиться невеличкий розріз шкіри (1–1,5 мм), куди заводять голку, яка бере з пухлинки частину тканини, далі від патогістологічної лабораторії надходять результати. В операційній ми можемо вилучити цю ділянку, відправити на експрес біопсію, і за 20–30 хвилин гістологи уже кажуть остаточно, з чим лікарі мають справу. 

За даними обстежень визначається об’єм операцій та можливості. Обов’язково заздалегідь відбувається розмова з пацієнткою, вона має розуміти, що відбуватиметься, коли перебуватиме під наркозом, які покрокові дії хірургів.

– Чи позбавляє лікування грудей?

– До 1995 року був стандарт оперативного втручання – видалення молочної залози. Зараз ми проводимо приблизно 70% органозберігаючих операцій, тобто зберігаємо груди. Або маємо можливість і володіємо методиками, коли їх забираємо, образно кажучи, із середини та відновлюємо їх одномоментно чи імплантатами, чи лоскутами, які пересаджуємо, щоб заповнити нестачу тканини молочної залози. 

Якщо пухлини доволі великі: 4–5 см, коли набряково-інфільтративні форми, є набряклість шкіри, великі позитивні лімфатичні вузли, то ми спочатку, перед оперативним втручанням, призначаємо специфічні методи лікування. В основному це хіміогормонотерапія в об’ємі 4 або 6 циклів до операції. Відповідно, можемо зменшити пухлину, перевести цей випадок в органозберігаючу операцію.

У разі запізнілого звернення шанси набагато менші. Тому що ми, онкологи, не вміємо робити в першу чергу естетичну, але онкологічно неправильну операцію. Бо йдеться передусім про життя пацієнтки. Але завжди можна через рік чи два звернутися до методик з реконструкції молочної залози, якими також володіємо. 

Навіть якщо пухлина в пацієнтки виявляється на ранніх стадіях, не обійтися без імуногістохімії (це чотири показники, перших два – гормон-залежність цієї пухлини, третій – наявність епідермального фактору ризику, четвертий – Кі-67, це індекс проліферації, щоб розуміти, наскільки утворення шкідливе, настільки швидко ці клітини мали здатність ділитися. 

У залежності від цього бувають пухлини на ранніх стадіях, але «з характером». Тобто, коли є якась прогностична комбінація цих чотирьох показників, у такій ситуації можуть призначити і курси хіміотерапії, і променевої терапії, і агресивніші методики. 

– Можна чітко окреслити лікування стадій? 

– Ви не знайдете такої кореляції. При першій стадії, ймовірно, що розпочнемо з оперативного втручання і, якщо ми збережемо груди в цій ситуації, то обов’язковим є проведення променевої терапії. І потім пацієнтці призначають тривалу гормонотерапію, вона абсолютно нормально переноситься. Такий варіант ще можливий при 2а стадії. 

При 2b стадії (коли пухлина більше 5 см або менша, проте є наявні позитивні лімфатичні вузли), хоч зазвичай також залежить від нюансів, буває таке, що ми або до, або після операцій призначаємо курси хіміотерапії. 

Відповідно 3а, 3b – це без варіантів: ми підключаємо і курси хіміотерапії, і оперативне втручання, і, можливо, після нього так само завершуємо променевою терапією. Потім пацієнт тривалий час, до 5-ти років, приймає гормонотерапію, якщо пухлина гормонозалежна. 

А 4-та стадія – в основному вже йдеться про продовження життя пацієнта. Вирішуємо ситуаційно, чи варто оперувати молочну залозу, чи варто забирати, чи необхідне відповідне лікування, залежно від імуногістохімічного статусу.

 – Скільки коштує курс лікування? Чи можуть люди його собі дозволити? 

– Він є безоплатним, бо маємо всі препарати для першої лінії в достатній кількості. Елементи другої лінії хіміотерапії у нас періодично є, іноді закінчуються, але в основному також не є великою проблемою для наших пацієнтів. 

От коли неефективна друга лінія хіміотерапії або гормонотерапії, наступний крок є, але він малодоступний для пацієнтів. Цих препаратів немає ні в державних закупівлях, ні в Національному переліку, а поза ним лікарня не має права закупити. Місяць лікування тим чи іншим таким засобом сягає від 30 до 100 тис грн.

Не забувайте: чим пізніше ви звернетеся до лікаря, тим дорожче вам доведеться платити. І добре, якщо мова йтиме про гроші, бо на життя не видають кредит.

Маргарита Юхименко.

 

Довідково: Проєкт «Рак – крупним планом»

Мета проєкту: зниження захворюваності на рак в Україні; допомога онкохворим дітям; підвищення престижності професій онкологів та онкологічних медсестер; створення всеукраїнської інформаційної кампанії, кінцевою метою якої буде державне фінансування скринінгових програм; розробка та збір пропозицій з центру та регіонів (онкологи, цитологи, економісти, волонтери, пацієнтські організації) щодо національної та регіональних стратегій з боротьби з раком; просвітницька місія та освітня онкологічна програма.


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: Хотинські вісті  



Загрузка...