Свято Воздвиження Хреста Господнього відзначається 27 вересня. Воздвиження – це Господське двунадесяте свято, присвячене Господу Ісусу Христу. Тому у цей день богослужіння не поєднуються з жодною іншою службою. Слово “воздвиження” трактується як “піднесення”, тобто урочистий обряд почитання та прославляння Хреста Господнього.
Дізнаємося, з яким подій бере початок свято, та які традиції і прикмети існують у православних вірян.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Історія свята
В основу становлення цього свята лягли дві події – у 326 році в Єрусалимі був віднайдений хрест, на якому розіп’яли Іісуса Христа. Сталося це поблизу гори Голгофи, де був розп’ятий Спаситель. Друга подія – повернення Животворящого Хреста з Персії в Єрусалим. Повернув Хрест у VII столітті грецький імператор Іраклій. Ці події об’єднує одне спільне – Хрест воздвигали чи-то піднімали перед народом, направляли його на всі сторони світу, що люди могли вклонитися святині.
Щодо віднайдення Хреста існує кілька легенд. Три з них свідчать про те, святиню знайшла свята Гелена (свята Олена), матір імператора Костянтина Великого. Саме вона віднайшла Хрест поблизу гори Голгофи. Проте достеменно не відомо про воздвиження Хреста відразу після його знайдення.
Історики повідомляють, що свято Воздвиження Хреста Господнього бере свій початок з 335 року – від посвячення храму Воскресіння Господнього, збудованого на Голгофі святим Костянтином Великим. Храм був посвячений 13 вересня (за старим стилем), а 14 вересня відбулося воздвиження Хреста Господнього.
Пізніше перський цар Хозрой здобув Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. Це сталося у 614 році. У 628 році святиню повернули до Єрусалиму – цісар Іраклій переміг персів і знайшов святий Хрест. 14 вересня цього ж року відбулося друге воздвиження Хреста. Відтоді свято називається: “Всемірне (тобто всесвітнє) Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста”.
Що не можна робити у свято
Однією особливістю цього дня є строгий піст – у пам’ять про страждання і смерть Господа на Хресті.
На Воздвиження не варто починати важливих справ, адже вони можуть зупинитися “на півдорозі”.
Також не слід вирушати у дальню дорогу. За повір’ями дорога подорож виявиться складною.
Існують заборони і на виконання важких робіт – рубати та колоти дрова, пиляти дошки. Також не варто займатися рукоділлям.
Традиції та прикмети Воздвиження
За народними спостереженнями, у цей день відбувається боротьба між честю і безбожністю, і щоб захистити людей від напастей, на Воздвиження проводилися хресні ходи навколо селищ, а в храмах відбувалися служби з молитвою про майбутній урожай.
До Воздвиження намагалися приурочити підняття хрестів на споруджуваних храмах.
У давнину говорили, що у цей день закінчується бабине літо та починається справжня осінь. Також є повір’я, що земля “зсувається, тобто закривається на зиму і відпочиває”, тож її не варто даремно турбувати, копати, вбивати кілки.
На Закарпатті цей день був останнім для заготівлі горіхів та яблук.
На Воздвиження люди заготовляли на зиму капусту, тому день отримав назву капусника – веселого свята, на якому рубали капусту, пекли пироги, співали пісні, водили хороводи і вибирали собі пару.
У цей день не варто ходити в ліс, гуляти на природі та біля водойм – за повір’ями на Воздвиження птахи відлітали на зиму до теплих країв, ведмеді залягали в сплячку, а змії на час холодів ховалися під землю.
