Всього за 3 кілометри від Бережан у селі Рай розташований палац і парк зі ставками, джерелами, який називають “малою Софіївкою”. Колись тут була заміська резиденція Сенявських, Любомирських, Потоцьких. Нині Рай є одним із улюблених місць серед туристів, які мандрують Бережанщиною.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Прогулюючись парком, бачимо мисливський палац. Як виявилося, у його стінах вже 16 років діє сиротинець, яким опікується чернечий орден братів милосердя з Бельгії. Вихованці закладу – молодь з особливими потребами, якій 18 років і більше. Останнім часом у сиротинці були проблеми з фінансуванням. І хоча з травня ситуація налагодилася, допомога цьому закладу не буде зайвою, адже його вихованці з важкими недугами і не мають близьких, тому підтримати їх нікому, крім працівників сиротинця.
Коли журналістка побувала сиротинці, там саме була тиха година. Невеличку екскурсію приміщенням провела вихователь пані Надія. Парк у селі Рай, де розташований палац – мальовниче місце зі свіжим повітрям. Тут вихованці сиротинця засадили квітами клумбу. Вихователь показує простору їдальню, де всі харчуються, каплицю, де священик проводиться літургії. У коридорі на стінах розвішані вироби хенд-мейд, які виготовляють вихованці закладу. Серед них – картини, вишиті вузликами, серветки, вишиті хрестиком, вервиці, намиста з бісеру.
У сиротинці перебуває семеро вихованців з особливими потребами. Також є такі, яких сюди привозять на день, як у дитсадок.
– Вони вже дорослі, але для нас вони діти, – каже вихователь. – Всі вони мають недуги – сколіоз, ДЦП, аутизм. Серед них є такі, які не мають нікого. Після 18 років держава таких дітей віддає у будинки для пристарілих, а там вони непотрібні, там хочуть здорових, які б могли допомагати стареньким.
Не раз сиротинець мав проблеми з фінансуванням, вже думали що його закриють, але все потрохи налагодилося.
– Нам допомагають волонтери, “Карітас”. Була така складна ситуація, що ми не відмовлялися ні від чого, – каже вихователь. – Зараз фінансування нам відновили, але ми з радістю приймемо дрова, вони нам потрібні постійно. Також не завадять підгузники. Особливо для лежачої Іринки – вона не бачить, не ходить. Їй потрібен найменший розмір для дорослих.
То ж мандрівники можуть помилуватися казковим парком у селі Рай і водночас зробити добру справу, відвідавши мешканців палацу на території парку.
