У день народження військового у Збаражі відправили молебень та помолилися за мир та добробут в Україні. Дружина Юрія розповідає, рішення піти воювати на схід було цілком виваженим.
– Коли відбувалася мобілізація на фронт Юра з воєнкомом їздили по районах для того, аби мобілізувати людей і вони таки йшли воювати, матері давали завжди йому запитання « Чому ви наших дітей хочете взяти на війну, а самі не йдете». Юра обіцяв, що після закінчення роботи піде. І свого слова він дотримав, – каже дружина Юрій Горайського Наталя Горайська.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Чоловік народився і виріс поблизу Тернополя. Та після одруження разом з сім’єю переїхав до Збаража. З 2014 по 2015 рік Юрій очолював Збаразьку районну державну адміністрацію. Його колеги кажуть, Юрій був патріотом своєї країни і робив все можливе для розвитку свого краю.
– Буквально вчора в соціальних мережах я побачила фотографію, де ми Юрія Володимировича вітали з днем народження. Цій світлині 5 років. Серце так стиснулося і я згадала його слова. Він сказав «Ні, святкувати ми будемо після війни. Нехай закінчиться війна і ми будемо святкувати», – каже колега Юрія Горайського Наталя Заведенко.
Сьогодні ж у день народження військового у Збаражі відправили молебень та помолилися за мир та добробут в Україні. До маленької церкви прийшли друзі, рідні та ті, хто особисто не були; знайомі з Юрієм, але чули про подвиг чоловіка. Дружина Юрія каже, на фронті він в першу чергу думав про інших, а потім вже про себе.
– Попали в момент, коли там розгорталася радіолокаційна система. Багато було військових російських і сепаратистів. Вони попали в засідку і їх розстріляли. Але через те, що хлопці відважилися піти, були врятовані багато інших людей, – каже Наталя Горайська.
У Збаражі про своїх героїв пам’ятають, тому такі заходи у місті проводять часто.
В пам’ять про військового у Тернополі започаткували спортивні змагання з плавання. У рідному місті ж про героя теж пам’ятають. Все це роблять для того, аби пам’ять про подвиг героїв війни назавжди залишалася в серцях Українців.
