Майстрині зі Скали-Подільської і Борщева Тетяна Дяківнич і Уляна Яремій вишили для в’язня Кремля, активіста з Криму Володимира Балуха вишиванку і передали її його родичам.
Така ідея народилася у Тетяни Дяківнич, коли вона дізналася про крадіжку вишиванки у Володимира під час етапів.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
Він дуже переживав з цього приводу, адже сорочка була для нього оберегом, символом вірності Україні.
Тетяна розповіла, сорочку вишили дуже швидко – буквально за два тижні. Орнамент вибрали квітковий – на знак розквіту, надії, світлого майбутнього.
За зразок взяли візерунки з борщівської сорочки 1930-х років з колекції музею, що належала активісту, патріоту, уродженцю краю Степану Фещуку.
В останню хвилину майстриня вирішила вишити на фоні червоної троянди жовтий тризуб – державний символ України.
Майстрині кажуть: вишили справжній оберіг, адже вклали у сорочку душу, кожен хрестик мережили із молитвою і думкою про швидке звільнення Володимира. А уже коли вишиванка була готова, її ще й освятили троє священнослужителів.
Сорочку урочисто передали у Києві громадській активістці із Латвії Тетяні Лазді.
І ось нещодавно Тетяна Лазда поділилася у мережі Фейсбук приємною новиною. Володимир Балух написав зворушливого листа борщівським майстриням, у якому подякував за вишиванку, створену серцем і душею.
Зокрема, він подякувавза турботу, якою його оточили жінки-українки, за їх працьовиті руки і талант.
Володимир зізнався, що саме ця вишиванка буде йому до лиця, а старовинний орнамент стане справжнім оберегом.
«Тепер вже навіть не знаю, чи вистачить мені життя для того, щоб віддячитись Україні і її Святій землі за щастя бути причетним до цього Космосу, який сам я ідентифікую як «Українство». Дякую безмежно Вам і всім причетним до створення цього дива…Не приховую, що відчуваю себе до болю незручно від такої уваги до своєї скромної персони, але таки важко відмовити собі в задоволенні просто насолоджуватися моментом, коли втілюється в життя заповітна мрія!», – йдеться у листі Володимра Балуха.
