На запитання про шанси на ухвалення законопроекту, що відновлює покарання чиновників за незаконне збагачення, неможливо відповісти коротко і однозначно.
Перш за все, нагадаю, що ст. 368-2, яка передбачала притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення, уже була у Кримінальному кодексі України. І ми всі знаємо, за яких обставин 26 лютого 2019 р. її визнали неконституційною у Конституційному суді. Уже 27 лютого тоді ще Президент Петро Порошенко зареєстрував у Верховній Раді законопроект “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне збагачення” (№10110) і визначив його як невідкладний для розгляду. Подібні законопроекти подали і 4-ри народних депутати. Проте парламент ці документи не розглянув.
Перегляньте також:
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
- На Тернопільщині переселенці можуть отримати грантові кошти на відкриття власної справи
Президент України Володимир Зеленський подав власний законопроект 3 червня. Цей документ передбачає доповнення Кримінального Кодексу ст. 368-5, за якою незаконне збагачення карається “позбавленням волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років”.
Володимир Зеленський пропонує карати держслужбовців за активи, вартість яких перевищує дохід на більш як 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі – 204 тис. грн). Попередня стаття, скасована КСУ, передбачала покарання для тих, у кого різниця між доходами і статками становила тисячу неоподатковуваних мінімумів (тобто 17 тис. грн.).
Крім того, у скасованій версії незаконними вважали активи, “законність підстав набуття яких не підтверджено доказами”. На думку КСУ, це суперечило презумпції невинуватості. У проекті, який вніс пан Зеленський, такої фрази вже нема. Також пропозиція Президента відрізняється від попередньої норми тим, що передбачає єдиний ступінь тяжкості вказаного злочину. Раніше покарання було різним: до 2 років – для службовців, від 2 до 5 – для тих, хто обіймає відповідальну посаду, і від 5 до 10 – особливо відповідальну посаду.
Ця норма є досить цікавою і актуальною, адже передбачає не лише реальний строк позбавлення волі, а й позбавлення права обіймати певні посади і займатися певною діяльністю на термін до 3-х років. Але така кримінальна відповідальність наставатиме лише у випадку, якщо це незаконне збагачення перевищуватиме 11,5 млн грн. В іншому разі, діятиме така новела, як цивільна конфіскація.
Відтак, уже внесли зміни до Цивільного і Цивільно-процесуального кодексів. Там передбачили визнання активів необґрунтованими і процедуру стягнення їх у дохід держави. Це дійсно є новинкою у нашому цивільному законодавстві. Така норма є актуально, щоб стягувати активи із тих осіб, які їх незаконно набули, у випадку, якщо немає кримінальної відповідальності. Автори законопроекту передбачили, що право звертатися до суду із позовом має працівник Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) за погодження із прокурором спеціальної антикорупційної прокуратури (САП). Відповідно, такі позови буде розглядати Антикорупційний суд.
Однак у законопроекті є певні норми, щодо реалізації яких у мене є сумніви. Це, наприклад, норми щодо можливості стягнення того майна, яке було здобуте особою за останніх 3 роки. У цивільному законодавстві прийнятий загальний правовий принцип щодо дії закону у часі, а саме – цивільний закон не має зворотної дії у часі і може діяти лише на ті відносини, що виникли після набрання ним чинності. До слова, зворотна дія закону в часі спрацьовує лише тоді, коли особі пом’якшують відповідальність або знімають її взагалі. Відповідно, реалізувати дану норму тоді, коли відповідальність виникає, – неможливо.
Саме через це я не впевнений, що Верховна Рада підтримає законопроект Зеленського. Адже, навіть якщо його приймуть, КСУ знову може визнати цю норму неконституційною і ми повернемося до нинішньої ситуації…
