Зліт волонтерів Тернопільщини в Збаражі (Фото)

18.05.2019 16:13   Джерело: TeNews
Опубліковано : Віктор Аверкієв

Таке зібрання 17 травня 2019 року в м. Збараж, у ДНЗ «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою», ініціював бувалий волонтер із м. Заліщики Михайло Гушоватий. На цю зустріч запросили і волонтерів ГО «Теребовлянська вежа», які прибули в складі восьми чоловік. Окрім теребовлянських волонтерів зібрались патріоти з більшості районів Тернопільської області, а також по одному представнику з Рівненської області та ГО «Щедро» м. Заставна Чернівецької області. Більшість прибулих волонтерів між собою знайомі й зустрічались, співпрацювали за тих п’ять тяжких для Батьківщини років війни з москалями на Сході.

Пан Михайло Гушоватий пояснив для чого вирішив зібрати всіх волонтерів Тернопільщини: «Заліщицькі волонтери ще з часів Майдану та за роки війни співпрацювали з багатьма групами волонтерів Тернопілля, але далеко не зі всіма. От ми й вирішили зібрати якщо не всіх волонтерів нашого краю, то більшість з них, познайомитися ближче, поділитися результатами своєї праці за минулі роки та планами на майбутнє й надалі постійно контактувати, координувати свої дії. Я особисто знайомий з багатьма волонтерськими групами нашої області та і всієї України, з теребовлянськими волонтерами також ми співпрацювали, а саме по доставці авто у військові підрозділи на передову. Неодноразово доводилось зустрічатися в зоні АТО, на передовій, і з теперішнім директором коледжу Вадимом Ластовицьким. Він особлива молода людина і бойовий офіцер, ми раді, що такий патріот очолив заклад по навчанню молоді військовій справі, вихованні майбутніх захисників Батьківщини».

До слів пана Михайла про підполковника необхідно додати: Пан Вадим, який родом із Дніпровщини,  заступив на свою посаду лише 9 квітня цього року, поспілкувавшись недовго з ним, виявилося, що офіцер повністю увійшов у курс справ військового коледжу, і не те, що знає кожну виробничу дрібничку, а й вже впроваджує практично перспективні плани щодо розвитку та вдосконалення навчально-виховного процесу в цілому. А ще пан Вадим дуже енергійна людина, людина, яка щиро вірить у Бога і у перемогу України в боротьбі з окупантами за свою незалежність. Цього дня він був в центрі уваги, багато разів виступав як під час урочистого відкриття зльоту волонтерів, коли підіймались Державний прапор України, чорно-малиновий стяг ОУН-УПА, прапор ЗСУ, прапор Євросоюзу, прапори Тернопільської області та м. Збараж, так і під час зібрання в актовому залі коледжу. Також він відмітив, що зустріч волонтерів співпала із святкуванням у ці дні міжнародною спільнотою та Україною Дня Європи.

Якщо б детально описати дану подію, то вийшов би значний та незвичний фоліант про волонтерську роботу, про тяжку і благородну їх працю, про зустрічі на фронті, про багато екстремальних ситуацій, в які потрапляли герої, везучи благодійні вантажі воїнам ЗСУ, вивозячи поранених чи двохсотих із зони бойових дій, про обмін полоненими та загиблими вояками, про братання та дружбу… Все ж спинимося лише на окремих подіях того дня та згадаємо окремі групи волонтерів.

Із Шумська прибули два волонтери, це Володимир Каніщев та священик, настоятель храму Преображенія Господнього ПЦУ, благочинний Шумської парафії отець Микола Бабій. Останній є не лише волонтером, а й пластуном Шумської станиці, його син та донька також у Пласті. Після урочистого відкриття зльоту волонтерів отець проголосив проповідь та провів службу Божу. Він зокрема сказав: «Хай Господь благословляє всіх присутніх нині тут – як і тих, хто побував на війні та бачив, відчув її на собі, так і молодих людей, які навчаються сьогодні військовій справі та незабаром будуть захищати нашу Батьківщину».

Підполковник Вадимом Ластовицьким розповів коротко про ввірений йому заклад: «В нашому коледжі навчаються діти на базі 8-ми класів — допрофесійна підготовка з одержанням базової середньої освіти та можливістю продовження навчання. На базі 9-ти класів — термін навчання 3 роки з одержанням повної загальної середньої освіти. Нині у нас навчається 270 дітей, вони здобувають мирні професії, але поряд з тим отримують неабияку військову підготовку та займаються спортом. Все це дає змогу курсантам в майбутньому стати відмінними військовослужбовцями ЗСУ, загартувати тіло і ще більше дух, вступити по пільгах до вищих військових навчальних закладів. Сьогоднішнє свято волонтерів буде таким собі дуже дієвим уроком патріотизму й мужності для курсантів і вони його, думаю, запам’ятають на все життя. В коледжі один раз на тиждень правиться служба Божа, є невеличка капличка біля центрального входу. Бо як же жити без любові до Господа нашого?»

В актовому залі зібрались окрім волонтерів ще й курсанти коледжу – як хлопці, так і дівчата. В двох з них вдалося взяти короткі інтерв’ю. Ось, що сказали молоді люди. Алла Макарчук з м. Дубно Рівненської області, курсантка І курсу, 17 групи по спеціальності оператор з обробки інформацій та програмного забезпечення і як виявилося пізніше – активістка, в тому числі, й в художній самодіяльності: «Мене до навчання військовій справі заохотив мій тато, хоч сам він і не військовий, мене ця ідея зацікавила, тому я й вступила до коледжу. В недалекому майбутньому я буду займатись програмуванням у ЗСУ, цим хоч трішки внесу особисту лепту в перемогу, а в мирний час напевно буду просто програмістом і все».  Олексій Каліжук із Шумська, 4 курс: «По закінченню коледжу я буду комп’ютерщиком, але… Але не знаю чи буду, бо відразу по закінченню хочу стати військовим і підпишу контракт, піду захищати Батьківщину, а там далі видно буде після нашої перемоги. Більше не маю, що сказати…» Така відповідь дуже вразила автора цих рядків, дуже… Адже, не часто таке чуєш, коли бачиш навкруги, як ровесники цього юнака вживають алкоголь, бешкетують в парках та сквериках, ломлять заради розваги дитячі майданчики тощо. Пізніше з’ясувалося, що більшість курсантів поділяють думки Олексія і, коли про це сповістили підполковника, він замовчав, лише глибоко зітхнув, а очі його спалахнули гордістю і великою впевненістю, вірою у своїх підопічних та й в обрану ним самим життєву позицію.

А в той час у залі волонтери виступали група за групою і поодинці, ділилися спогадами, дарували коледжу й один одному подарунки. Так, пан Михайло Гушоватий вручив директору коледжу від заліщицьких волонтерів картину із зображенням краєвиду ріки Дністер з надписом «Майбутнім захисникам Вітчизни від жителів Наддністрянського краю». Також він же особисто вручав волонтерам подяки від громадської спілки «Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО», в тому числі й теребовлянському волонтеру Володимиру Кривінському, рідний брат якого Роман є головою ГО «Теребовлянська вежа», останній прийняв подяку за брата з обіцянкою її передати власноручно. А підполковник Вадим Ластовицький з свого боку вручив відзнаку та подяку пану Михайлу, іншим волонтерам.

В той час, як йшли виступи на сцені, поміж рядів волонтерів та курсантів «ходив» Державний прапор України й на ньому кожен присутній ставив свій автограф, писав гасла чи побажання. Цю акцію започаткував Іван Грищак з Борщева від ГО «Самооборона Борщівського району». «Цей прапор з вашими підписами, - відмітив волонтер, - ми передамо нашим школярам, сам прапор носить назву «Прапор Незламності та Перемоги України». До речі, теребовлянський волонтер Олексій Стадник поряд з підписами восьми волонтерів-земляків написав слова підполковника, які той промовив під час одного із своїх виступів і які запали в серця багатьом: «Коли є Бог з нами, то буде й наша Перемога!»

З Борщева та Борщівщини прибули й інші волонтери в особах Світлани Соррентіно та Юрія Дудника, саме він представив велику мапу-вишиванку України. «Цю мапу, розповідає волонтер, -  вишивали всі без виключення області, перелік яких і вказаний внизу зліва на мапі. Навіть дехто із тут присутніх в залі брав участь у вишиванні. В кожному місці, де робилась вишивка, виріб освячувався, він занесений до рекордів України. Мапа була і у Верховній Раді, також за кордоном, і ось незабаром побуває у Ватикані. Та першими її вишивали народні умільці із Скали Подільської».

Всіх присутніх вразив до глибини душі виступ мера міста Збараж пана Романа Полікровського про волонтерів та про волонтерський рух.

Трішки із запізненням прибув ще один учасник форуму, увійшовши в зал, він перепросив за запізнення та привітався гучно «Нація понад усе!» на, що йому дружно відповіли – «Смерть ворогам!» Це був добродій із м. Сватове, Луганської області пан Євген Дзюба. Він говорив, що не волонтер зовсім, просто цікавиться учасниками ОУН – УПА, які походять із Слобожанщини, збирає про них письмовий та відеоматеріали, та таким чином відновлює, на його погляд, історичну справедливість.

Пана Євгена теребовлянські волонтери підвели на зворотному шляху до Тернополя, а також підібрали землячку-курсантку коледжу Катерину Матвійків, покійного дідуся якої знали всі та її двох однокурсників-хлопців.

На закінчення свята волонтери на подвір’ї військового коледжу, біля флагштоків з прапорами зробили загальне фото та дружньо, трохи із сумом, розпрощалися з найкращими побажаннями один одному.

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null



Віктор Аверкієв, фото: Олег Капуста


Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.
Джерело: TeNews  



Загрузка...