Саме так коротко можна назвати виставку, яку у Страсний тиждень організували в Борщівському обласному краєзнавчому музеї відома поетеса Ганна Костів-Гуска і настоятель храму села Дзвинячки цього ж району отець Микола Сус.
Отець Микола – автор вишитої Хресної дороги, над якою працював майже п’ять років.
Перегляньте також:
Колись він дав собі обітницю, що вишиє до храму всі стації Хресної дороги.
Сьогодні вишиті ікони із зображенням страстей Христових велично постали у церкві у всій красі і вірні моляться до них під час вечірніх відправ у передвеликодній час.
Отож церква у Дзвинячці стала єдиною в Україні, яка може похвалитися таким унікальним дарунком самого настоятеля.
Це неймовірно, але лише на одній іконі умістилося 110 тисяч хрестиків!
Зві своїми вишитими іконами Хресної дороги священик побував на багатьох виставках, де його роботи викликали щире захоплення відвідувачів.
Нещодавно роботи отця Миколи експонувалися у Борщівському музеї. Ініціювала зустріч наша відома землячка, поетеса Ганна Костів-Гуска.
Напередодні вона побувала на Уроці любові до Ісуса, який зі старшокласниками Мельнице- Подільської школи провела Заслужена вчителька України Марія Тимочків за поетичною збіркою “Голгофа” авторства пані Ганни. Тут було розгорнуто виставку ікон отця Миколи Суса ” Хресна дорога”.
Ганна Михайлівна запропонувала отцю Миколі приїхати з нею до Борщева і провести поетично-мистецьку зустріч для більш ширшого кола глядачів.
Вишиті ікони стацій вартували о. Миколі Сусу п`ять років недоспаних ночей, адже вишивав він вечорами, коли уже нічого не відволікало і не заважало.
Священик розповів присутнім: було дуже важко, але слову, даному собі, не зрадив.
Особливою для отця Миколи є п’ятнадцята стація – Воскресіння Ісуса Христа. Зазвичай її у церквах немає і священик вважає, що це неправильно. Адже який сенс Страстей без Воскресіння? Тому у його інтерпритації Хресної дороги саме остання, п’ятнадцята стація велично вінчає дорогу, якою пройшов Спаситель.
Зустріч була побудована по-особливому: розповіді про кожну стацію отця Миколи чергувалися із поетичним словом Ганни Костів-Гуски. Яко доречно доповнили сказане священиком її поетичні рядки зі збірки «Голгофа»!
Літературно-мистецький вечір прикрасили своїм виступом учениці школи із села Дзвинячки. Дівчатка продекламували декілька віршів зі збірки поетеси-краянки, виконали низку пісень.
Із вітальним і вдячним словом звернулись до організаторів заходу вчителі Дзвиняцької школи та ї директор Степан Дмитрович Гладій.
В селі шанують о. Миколу Суса і називають його «душпастирем, посланим із небес».
А ще завдячують йому за уроки духовної терапії для учнів школи, які він проводить у страсні дні перед вишитими іконами Хресної дороги. Його розповіді і пояснення до кожної стації є унікальними, адже написані абсолютно по-новому.
Отець Микола перегорнув стоси світської літератури, щоб детально розповісти людям про кожного персонажа, зображеного на тій чи іншій стації.
Наприклад, усі ми знаємо про хустинку Вероніки, яка обтирала лице Ісуса. А ким була ця жінка? Відповідь священник знайшов у романі шведської письменниці. Вероніка була нянькою імператора Тиберія, який останніми роками хворів на проказу. Саме ця хустка із відбитком обличчя Ісуса і вилікувала його.
Вірш про Вероніку є у Ганни Костів-Гуски. І поетеса теж, як і отець Микола, працювала із різною літературою, щоб віднайти щось цікаве про цю жінку.
О. Микола Сус каже, що діти дуже позитивно сприймають написані ним тексти до кожної стації. Ці заняття він називає уроками духовної терапії, які відкривають досі незвідані істини. Для дітей настоятель храму переповідає історії своїми словами, а ось під час відправи Хресної Дороги ввечері читає їх повністю.
Уроки духовної терапії отримали і всі присутні на цікавому заході, де краса мистецтва, таланту, поетичного слова переплелися воєдино, за що щире спасибі організаторам.
Ірина Мадзій
