П’ятнадцятирічна Мар’яна Семчук та сімнадцятирічна Настя Чуйко взяли участь у всеукраїнському проекті «Дитляндія», що покликаний зруйнувати стереотипи та міфи про дітей з інвалідністю. У його рамках юним українцям представлять цикл передач про хлопчиків та дівчаток із різними діагнозами, які, незважаючи на проблеми зі здоров’ям, мають захоплення, успіхи, вміють дружити та перемагати. Реалізували його завдяки громадській організації «Гармонія» та за підтримки Посольства Великої Британії в Україні.
Гостями двох серій стали чортківчанки із дитячим церебральним паралічем. Дівчатка навчаються за індивідуальною програмою, відвідують місцевий комунальний центр комплексної реабілітації осіб з інвалідністю «Дорога в життя», а також займаються вокалом. Про захоплення співом і розповіли знімальній групі проекту, коли та приїхала у Чортків.
Перегляньте також:
- У Тернополі тривають роботи над створенням реабілітаційного центру
- Українські школи наповнені приблизно на 70% потужності
— Журналісти взяли інтерв’ю у нас, батьків, у дівчаток, їхньої вчительки вокалу Марини Ковальчук, розпитували і діток з реабілітаційного центру, — розповідає мама Мар’яни Тетяна Семчук. — А нещодавно нас із доньками запросили відвідали презентацію «Дитляндії» у Києві. Насті та Мар’яні запам’яталася цікава екскурсія містом, відвідини розважального центру, «Макдональдсу» та океанаріуму. Під час перебування у столиці вони заприятелювали з іншими дітьми, а також мали змогу познайомитися з послом Великої Британії в Україні Джудіт Гоф.
Досягненням дівчаток рада і мама Насті Олена Чуйко. Жінка розповідає, що участь у проекті додала доньці впевненості у собі, комунікабельності, віри у власні сили. До речі, попри талант у співі, Настя мріє стати дитячим психологом. Пані Олена радить родинам активніше долучати дітей з інвалідністю до таких проектів.
— Хочу закликати батьків, щоби вони не опускали рук та більше прислухалися до дітей. Буває, здається, що дитина не зможе того чи іншого. Але все одно варто дати їй спробувати, навіть якщо вона і помилиться. Саме так можна відшукати й розвинути талант доньки чи сина, — каже Олена Чуйко. — Вважаю, рідним не можна соромитися дітей з інвалідністю. Навпаки треба частіше здійснювати прогулянки, не сидіти в чотирьох стінах, вести максимально активний спосіб життя. Якщо діти бачать що батьки задоволені, то й самі будуть щасливі. І те щастя будуть передавати іншим, ділитися ним.
Організатори проекту запевнили юних учасників: спочатку цикл передач з’явиться на сторінці «Дитляндії» у ютубі, згодом їх покажуть ще й на всеукраїнських та місцевих телеканалах. Це перша програма в Україні з аудіосупроводом та сурдоперекладом, її зможуть дивитися та слухати люди з порушенням зору та слуху. Проект створений за аналогом телепередач для дітей ВВС і є досить популярним в Британії.
Мар’яна БОБРІВЕЦЬ
